«Підготовка триватиме кілька років»: як Гостинний двір Прайзлерів у Луцьку повертають до життя

У Луцьку реставруватимуть памʼятку архітектури початку ХХ ст., що на вулиці Кафедральній, 4. Попри активні два роки діяльності інвестора, безпосередньо реставрація ще не почалась. Адже обʼєкт має охоронний статус памʼятки, а проєкт вперше у Луцьку реалізовують у рамках державно-приватного партнерства. Тому початку робіт передує тривалий, кропіткий і ретельний процес історичних досліджень, отримання погоджень і дозволів та контролю з боки держави.

Журналісти вирішили зʼясувати, як це працює на практиці, з якими труднощами стикається інвестор і чому швидким процес не буде, інформують Волинські новини.

Гостинний двір чехів-підприємців Прайзлерів після Першої світової війни знали як трактир. У двоповерховому комплексі будівель розміщувався готель з рестораном, казино, кімнати відпочинку, був сільськогосподарський магазин та чеський клуб. У ресторані популярними були музиканти-караїми.

Після Другої світової війни в будинку розмістили аптечне управління, філіал медичного коледжу, бюро судово-медичної експертизи. Упродовж останніх років приміщення не використовувалися і занедбалися, відтак пам’ятка почала руйнуватися.

Краєзнавець та керівник відділу охорони культурної спадщини Луцької міської ради Олександр Котис зазначає, що обʼєкт має направду величезну історичну цінність для нашого міста. Тому Луцьк особливо зацікавлений у тому, аби закинута колись будівля відродилася і стала одним із магнітів, які притягуватимуть і місцевих, і туристів у старе місто.

У грудні 2023 року між Луцькою міськрадою та консорціумом у складі ТОВ «Любарт ЛТД» і ТОВ «Рібас Хотелс Груп» уклали договір державно-приватного партнерства. Навесні 2024 року були проведені перші реставраційні дослідження на об'єкті. Реставраційне бюро KARP restorer разом з провідними науковцями провели комплексні наукові дослідження стінопису на предмет виявлення монументальних декорацій в інтер'єрі будівлі, а також з'ясували первинну структуру об'єму пам'ятки.

Представник інвестора Сергій Козак зазначає, що автентичність і оригінальність є основним критерієм при формуванні реставраційного завдання та подальшої реставрації. У межах партнерства хочуть відтворити первісне цільове призначення будівлі відповідно до норм пам’яткоохоронного законодавства із залученням кращого європейського досвіду. Як приклад – підземелля Окольного замку. Попередньо, планують облаштувати сувенірну крамницю, ресторан та готель.

«Підготовка може тривати кілька років»: що передує реставрації і чому це так довго

Сергій Козак каже, що за рівнем складності та відповідальності цей проєкт – унікальний для Волині. Більше того, це перший досвід державно-приватного партнерства в регіоні. Непростим і довготривалим є і процес, який передує, власне, реставрації.

Архітектор проєкту Юрій Гнесь працює в цій сфері досить давно і зазначає, що реставрація – доволі специфічна галузь, і далеко не всі архітектори готові братись за такі проєкти. Він розповів про тонкощі підготовчо-дослідницьких робіт та заходів, коли йдеться про пам'ятку архітектури. Це свого роду певне розслідування долі будівлі: від збору архівної інформації про об'єкт реставрації, його історію, зміни, перебудови та функціонування. Якщо спрощено, то підготовчі роботи можна поділити на два довготривалих етапи:

Попередні дослідження. Серед іншого, вони передбачають історико-архітектурну довідку, схематичний обмір, формуються акти технічного стану памʼятки, програма науково-дослідних та проєктних робіт, кошторисні розрахунки, формується реставраційне завдання. Цей документ фіксує цілі, завдання і напрями проведення науково-дослідних робіт, обсяги науково-проєктної документації.

Комплексні наукові дослідження, в ході яких відбуваються історико-архівні, натурні, архітектурні, археологічні дослідження, також досліджується стінопис зондаж фасадів, склепінь, перекриттів та інших елементів зовнішнього та внутрішнього оздоблення, історичні нашарування тощо. Формуються звіти про інженерно-геологічні вишукування та конструкторське, інженерне, хіміко-технологічні обстеження та чимало інших.

На відміну від звичайного будівництва, тут навіть проєктна документація мають свою назву – це науково-дослідна документація. А окрім головного архітектора проєкту є науковий керівник, який керує реставраційними роботами, відповідає за науково-дослідну документацію. «Це не звичайне проєктне рішення, це – наука, спирання на історію, автентичні речі», – каже архітектор проєкту.

«Для памʼятки архітектури виготовляється нетрадиційна проєкта документація. Перш ніж почати практичні втілення, потрібно пройти низку обовʼязкових досліджень, які тривають довго. Для прикладу, наша фірма працювала на обʼєкті по вулиці Вірменській, 17 у Львові, де тільки археологічні дослідження невеликої камʼяниці тривали два роки. А у випадку з Гостинним двором Прайзлерів йдеться про цілий комплекс будівель», – пояснює Юрій Гнесь та додає, що такий проєкт реалізувати швидко не вийде, ба більше – зайвий поспіх не йде на користь справі.

«До проєкту прикута увага громадськості. Його не можна зробити аби-як, швидко, бо це історична спадщина. Треба реалізовувати відповідально та скурпульозно, і це нормальний підхід. Адже є випадки, коли весь процес від досліджень до втілення в життя тривали десятиліттями. Як-от у випадку з палацом Бандінеллі у Львові», – зазначає Юрій Гнесь.

Проблема не у фінансуванні, а у довготривалості та обов'язковості дослідницьких етапів. Щойно підписавши договір, інвестор закрив риштуваннями будівлю, аби убезпечити перехожих. Адже будівля вже починала сипатись.

«Там була біда, аварійний балкон вже сипався, падіння уламків могло поранити перехожих. Ми закрили обʼєкт, оскільки ходити там просто небезпечно», – пояснює Сергій Козак.

З початку 2024 року на обʼєкті провели технічне обстеження будинку, отримали рекомендації із реставрації під ресторанно-готельний комплекс та відповідні технічні висновки. Вже завершили архітектурне обстеження та комплексні наукові дослідження стінопису щодо виявлення монументальних декорацій в інтер’єрі будівлі, здійснили інженерно-геологічні вишукування. Також опрацювали архітектурні обміри, обстеження, отримали описову частину щодо пам’ятки архітектури на основі архівних витягів та звіт.

ДП «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України здійснює наукові археологічні дослідження і буде супроводжувати весь період реалізації проєкту. Усе це дало можливість розпочати розробку проєктної документації обʼєкта.

Сергій Козак зазначає, що в інвестора достатньо фінансового ресурсу, проте справи йдуть не так швидко, як би хотілось, через складність та обсяг науково-проєктних робіт. Також не сприяє цьому і зайва бюрократія та подекуди затягнення термінів зі сторони контролюючих та погоджувальних держорганів.

Звісно, додає складнощів і війна. Чимало кваліфікованих спеціалістів-реставраторів, які здійснюють підготовку науково-проєктної та проєктно-кошторисної документації, виїхали за кордон. Також чимало фахівців пішли на фронт.

«На Волині це перший прецендент державно-приватного партнерства, багато в чому ми є першопроходцями, що ускладнює задачу. Ми не будуємо новий обʼєкт, ми повертаємо до життя історичну памʼятку, яка стане окрасою Старого міста. Для цього у нас достатньо ресурсів та фахівців, але треба час. І це точно не той випадок, коли поспіх піде на користь», – резюмує Сергій Козак.

Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно!​ Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ

Читайте також: Художник Юрій Журавель по-особливому увічнив Лесика із гурту DZIDZIO​.