«Лесику! Друже! Куди ж ти так поспішаєш?».
Художник Юрій Журавель по-особливому увічнив Лесика із гурту DZIDZIO
Музиканта і співзасновника проєкту Dzidzio 58-річного Олега Турка, більш відомого під псевдонімом Лесик, похоронили вчора, 23 листопада, в Івано-Франковому на Львівщині
Його серце зупинилося 22 листопада...
Олег (Лесик) Турко народився 25 березня 1967 року в Новояворівську. Він розпочав музичну діяльність у 1980-х роках як учасник львівського рок-гурту «Форте», де також виступав Кузьма Скрябін. У 1990-х після розпаду гурту кілька років жив у США, займаючись музикою. Згодом створив власний проєкт «Лесик Сам». У 2009 році Олег Турко став співзасновником гурту Dzidzio разом із Михайлом Хомою. Вже у 2016 році він залишив колектив та працював над іншими проєктами, зокрема Dzidz'Оff.
«Він писав класнючу музику. Лесик Сам, як він себе називав. Він і дуркував, але те, що писав серйозне, просто таки торкалося серця», – написала у соцмережах відома співачка Марія Бурмака.
«Бачилися останній раз, і ти казав, що треба планувати гастролі, що трохи наберешся сил і поїдемо… А тепер ти на гастролі з твоїм Кузьмою відправляєшся…», – не може змиритися з втратою друга Наталка Карпа.
Тепер ти на гастролі з твоїм Кузьмою відправляєшся…
«Лесик… Пам’ятаю тільки світлі моменти: музику, сцени, роки праці разом. Це те, що залишиться назавжди. Сили й миру твоїм рідним пройти через цей біль. Світла тобі пам’ять, Лесик🙏🏼», – зазначив Михайло Хома (Dzidzio) у своєму Instagram.
Трохи менше року тому, а саме 5 грудня 2024-го, під час виступу на концерті Наталії Бучинської Лесик знепритомнів і впав на сцені. У музиканта зупинилося серце. Лікарі боролися за життя Лесика приблизно дві години, серце артиста не хотіло «запускатися»… Однак медикам вдалося повернути артиста до життя. А у червні цього року з’явилася шокуюча новина, що тоді, у грудні, співак впав на сцені не через проблеми зі серцем — його отруїли. І отруту перед концертом, найімовірніше, підлили у «Фанту». Про це тоді також першою розповіла Марія Панчишин, яка багато років товаришує з родиною артиста.
«Це не була кардіологія. І не хвороба. І навіть не випадок. В організмі виявили токсичні речовини, — написала Марія Панчишин. — Його отруїли. Не просто отруїли, а зробили це дуже цинічно, аби після смерті могти ще й очорнити. Лікарі фактично не бачили таких випадків, тому давали обережні прогнози на його відновлення. Та, попри все, він вижив і почав повноцінно повертатись до життя. Та нас спіткала ще одна біда». Марія написала, що операцію на серці треба робити якомога швидше, а для цього потрібні чималі кошти.
Журналістка «Високого Замку» запитала у дружини Олега — Ірини Турко, чому лише через пів року стало відомо, що її чоловіка отруїли.
«Знали ще тоді, але у поліції мені відмовили у відкритті кримінальної справи, сказали, що це не є достатня доказова база. У лікарні написали, що „згубна доза несумісної отрути«. У поліції натякали, можливо, він сам хотів так красиво піти з життя. Адвокат змушена була зазначити, коли писала заяву, що суїцидальних настроїв у Лесика не було. Я дуже втомилася, можливо, ми би й надалі мовчали, якби не операція, якої потребує Лесик», — розповіла тоді пані Ірина.
За словами пані Ірини, це був намішаний коктейль з препаратів, що не сумісні з життям. Наступного дня у реанімації Олег пошепки намагався дружині щось сказати. Ірина допитувала, що перед виступом пив її чоловік – алкоголь, колу… Про те, що не вживав алкоголю, підтвердив аналіз крові. Що не пив коли, хоча зазвичай пив лише цей напій, заперечив сам. І з усієї сили намагався прошепотіти: «Таке жовте…».
Дружина зрозуміла – це була «Фанта». Як з’ясувалося згодом, отруту, яку дали випити Олегові, можна приховати тільки за смаком цитрусового соку. А кола би тільки підсилила запах, і Олег би не пив, якби відчув, що смак не такий.
На жаль, артист тоді так і не згадав, хто дав йому випити ту «фанту» з отрутою.
Та, попри намагання отруїти Лесика перед концертом, він все ж таки вижив. Боровся за життя з усіх сил. І дуже хотів «залабати». Взяти гітару і видати щось таке драйвове. Це співак обіцяв друзям і шанувальникам. На жаль, не судилося…
«Лесику! Друже! Куди ж ти так поспішаєш? Найщемливіше, що більшість з них навіть не зрозуміють, якого творця втрачають. Боляче...», – написав художник Юрій Журавель і створив у пам'ять про Лесика Турка таке його зображення.
Зараз також читають: В День пам'яті жертв голодомору під Луцьком влаштували «шоу».
