ОТАК І ЖИВЕМО: історію треба знати, вона писалася кров’ю

Днями на стовпах та вуличних дошках оголошень лучани побачили плакати із зображенням чоловіка, в якого на лівій руці намальована свастика, а праву він підніс догори. Зверху та знизу напис: «Ні шухевичам!», «Ні фашизму!».

Правда, перед тим, як приклеїти цей «шедевр», «великі гуманісти» зірвали інше оголошення — звернення громадської організації «Національний Альянс» до всіх небайдужих лучан взяти участь у смолоскипній ході в пам’ять про Романа Шухевича, який нині для мільйонів є символом національної непоборності. Цей захід був приурочений дню смерті головнокомандуючого УПА — 5 березня 1950 року.
Само собою напрошується запитання: як можна звинувачувати у фашизмі людину, яка повстала проти могутньої тоталітарної системи і віддала своє життя за Батьківщину, демократію? Всім відомо, що УПА боролася за національну незалежність і підтримувала ідею визволення та становлення не лише української нації, а й усіх поневолених народів. Напевно, ті, хто повісив вищезгадані плакати, не знають і що означає термін «націоналізм». Що вже говорити про якусь національну свідомість? Залишається лише надіятися, що люди колись таки прочитають підручник з історії України і навчаться поважати її героїв, поділилася своїми роздумами Таня Свереда, студентка Волинського національного університету ім. Лесі Українки.