Звільнена з полону лучанка перетворила біль на «Намальовану надію» (Відео)

Звільнена з російського полону 52-річна лучанка Алла Сенченко презентувала першу власну колекцію з дев’яти суконь «Намальована надія». За фахом ветеранка війни — професійна швачка 4 розряду. Нині жінка також навчається на клінічну психологиню.

Суспільному Алла Сенченко розповіла про психологічну реабілітацію та відновлення, яке знайшла саме у шитті.

Лучанка у російському полоні перебувала 8 місяців і 11 днів. Пригадує, як творчість її рятувала у неволі.

«Ми інстинктивно шукаємо все, що може нас зберегти нашу психіку. Так само і було з творчістю, яка в мене була в полоні. У нас Анжеліка цікавилася, просила намалювати сукенку. Кажу: «Так, легко». Стояли спиною і маленьким таким кусочком шпаклівки малювали. І тут же стирали», — розповідає Алла Сенченко.

У Валуйках рф було швейне виробництво, на яке військовополонених водили на роботу. З її слів, вона шила одноразові костюми із флізеліну, що використовують в ДСНС.

«В мене машинка стояла біля вікна, спиною до всіх. Ти сидиш, шиєш, — згадує захисниця. — Спочатку в нас вікно було відкрите і там вигляд був з вікна: монастир колишній, і церква. І це уявляєте, коли ти сидиш в стінах і церква, наскільки можна абстрагуватись. Бачиш — і тобі легше, і якась іде моральна підтримка».

Алла Сенченко навчалася на кравчиню в Луцькому професійному училищі №6, це були професійні курси від центру зайнятості. Там, під час навчання, власноруч пошила і перший виріб — це були штани.

«Перше моє робоче місце було в ательє на Лесі Українки. Перший мій досвід — це були весільні, вечірні сукні. Це не робочий одяг. Творча, об'ємна робота, дуже цікаво. Багато давала навиків професійно і кроїти, і шити, це було супер», — каже ветеранка війни.

Лучанка пригадує: з дитинства любила одяг та переодягатися. Бо, за її словами, вбрання багато говорить про людину.

«Якби одна з ваших суконь могла говорити, що б вона сказала жінкам? Я б сказала: від поваги до себе, любові до себе. Червона сукня: вона має дещо символічний колір, тому що це і кров, це і радість, все в одному, це і біль», — каже Алла Сенченко.

Після звільнення з полону в час повномасштабної війни ветеранка війни повернулася до творчості. У шитті, зізнається, лікується від стресу, шукаючи розраду та втіху.

«Це спроба збалансувати і знайти, щоб в тебе було хоч трохи енергії продовжувати далі жити і сприймати ту реальність, яка в тебе є, — говорить Алла Сенченко. — Сукня для мене як броня: я прикриваю свою вразливість. Я вже забуваю, що там під нею сховане вразливе серце й душа».

Колекція суконь — це перший творчий прояв звільненої з полону Алли Сенченко як студентки психологічного факультету ВНУ імені Лесі Українки. У планах ветеранки війни — нова колекція з більш класичного вбрання.

Алла Сенченко з міста Луцька. Служила у війську з 2018 року, виконувала бойові завдання в зоні ООС. У перші дні повномасштабного вторгнення повернулася в ЗСУ. У травні 2022 року під час оборони Лимана потрапила у полон. Рідні впізнали жінку на відео у YouTube та дізналися, що вона у полоні. Двох побратимів Алли Сенченко російські військові розстріляли у неї на очах.

У російському полоні перебувала 8 місяців та 11 днів. Військовослужбовицю звільнили з полону та повернули в Україну в рамках обміну 4 лютого 2023 року. Станом на червень 2024 року Алла Сенченко служила в терцентрі комплектування та соціальної підтримки на Волині.

Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ

Читайте також: У Луцьку відкриють виставку французької мисткині «Люди-коти».