На Волині підтримали багатодітну родину зниклого безвісти захисника

Аліна — мама трьох синів: чотирирічного Микити, шестирічного Саші та десятирічного Ярослава. Уся її щоденна реальність сьогодні — це турбота про дітей, побут і постійна тривога за чоловіка, який зник безвісти під час виконання бойового завдання.

Про це пише Карітас Волинь.

В умовах війни вона залишилася сам на сам із відповідальністю за трьох хлопців, які щодня потребують не лише догляду, а й підтримки, стабільності та відчуття безпеки.

Зникнення чоловіка стало для родини глибокою травмою. Діти переживають втрату по-своєму — через страх, тривогу, замкненість або агресію. Аліна ж, окрім психологічного навантаження, має серйозні проблеми зі здоров’ям — вона живе з цукровим діабетом, що вимагає постійного контролю та лікування. Війна забрала у цієї родини стабільність, почуття захищеності й упевненість у завтрашньому дні.

Почувши, що в селищі Благодатне діють мобільні виїзди Карітасу Волинь, Аліна звернулася до працівників проєкту «Процвітання крізь шторм» у пошуках підтримки для себе і дітей. З перших зустрічей команда проєкту побачила, наскільки ця родина потребує комплексного супроводу — емоційного, соціального та матеріального.

Родину взяли під соціальний супровід. Для дітей відкрилися можливості брати участь у творчих та розвивальних активностях, спілкуватися з однолітками. Найстарший син, Ярослав, регулярно займається із соціальною працівницею — вона допомагає хлопцю з виконанням домашніх завдань та підтримує його в адаптації до навчання. Також діти відвідують психолога, який підтримує їх у проживанні тривоги.

Особливу увагу команда приділила Ярославу. Саме з ним Аліна мала найбільші труднощі у спілкуванні. Робота з психологом і фахівцями проєкту дала помітні результати — між мамою і сином почав відновлюватися діалог, з’явилися довіра та взаєморозуміння.

Після акту оцінки потреб сімʼї Карітас також надав матеріальну допомогу — сім’я отримала двохярусне ліжко та куточок для навчання дітей.

Сьогодні в родині стало більше спокою і структури. Діти із задоволенням відвідують заняття, відкриваються до спілкування і знову відчувають себе дітьми, а не маленькими заручниками війни. Для Аліни це не просто допомога — це відчуття, що вона не одна, що поруч є люди, які підтримують і допомагають триматися.

Аліна мріє про найпростіше і найважливіше — щоб її діти зростали в любові та безпеці, щоб Ярослав знову усміхався, а молодші сини мали щасливе дитинство попри всі випробування. Вона сподівається на добрі новини про чоловіка і прагне збудувати для родини нову, стабільну реальність.

Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ

Читайте також: У лікарні на Волині безкоштовно повертають зір за 20 хвилин.