Після двох контузій повернувся на фронт: Ковель попрощався із загиблим воїном Миколою Петровським

Про це повідомив мер міста Ігор Чайка.

«На щиті» повернувся додому стрілець – помічник гранатометника 1-го механізованого відділення 2-го механізованого батальйону військової частини А4674, солдат Петровський Микола Миколайович, який понад рік вважався зниклим безвісти. Сьогодні наша громада провела його у вічність.

 Микола народився в Луцьку, згодом родина переїхала до Ковеля, який став для нього справжнім домом. Навчався у ЗОШ №7, ПТУ №7. У 1990–2000-х роках працював на заробітках за кордоном.

У 2002 році Микола створив сім’ю. Разом із дружиною Тетяною вони виховали двох донечок — Ірину та Анастасію. Старша вже будує власне життя у столиці, молодша ще навчається у школі. Подружжя багато працювало й мріяло про власний дім. І ця мрія здійснилася — родина оселилася у своєму обійсті.

 Микола займався підприємницькою діяльністю — вантажними перевезеннями. Його поїздки були тривалими, інколи тижнями або навіть місяцями. Але він завжди поспішав додому, де на нього чекали найрідніші. У нього було багато планів і мрій. Безмежно любив своїх доньок, завжди був турботливим, уважним навіть у найменших дрібницях.

Повномасштабна війна застала Миколу в Одесі — у черговому відрядженні. Микола розумів: прийде і його час стати на захист країни, свого дому, який збудував власними руками, своєї родини, яку так любив.

Наприкінці серпня 2024 року його мобілізували. Після навчання він потрапив до підрозділу, який стримував ворога на одному з найгарячіших напрямків — Покровському. Пекло війни стало його щоденною реальністю: позиції, короткий відпочинок — і знову бойові завдання.

 Микола пережив дві контузії, відновлював здоров’я і знову повертався на фронт. Знав, що має бути саме там. Бо на передовій хлопці такого ж віку, як його донька.

Під час виконання одного з бойових завдань Микола зник безвісти. Згодом від побратимів рідні дізналися, що він загинув. Понад рік жили надією і чекали, щоб його душа нарешті знайшла спокій. Нещодавно експертиза ДНК підтвердила загибель воїна.

Життя Миколи Петровського обірвалося 25 січня 2025 року поблизу населеного пункту Калинове Краматорського району Донецької області.

Навіки 48...

Висловлюю щирі співчуття дружині Тетяні, донечкам Ірині та Анастасії, мамі Анні Юріївні, татові Миколі Васильовичу, сестрі Інні, усім рідним і друзям.

Поховали Миколу Петровського на Алеї Героїв міського кладовища.

Вічна пам’ять і слава Герою», - йдеться у повідомленні.