На Волині привітали довгожительку

Про життєвий шлях іменинниці розповідають у бібліотеці-філії с. Любитів: «Життєва дорога Валентини Ксьондзик була непростою, сповненою випробувань і втрат, але водночас – силою духу, витримкою та великою людяністю.

Народилася Валентина Михайлівна в селі Гішин Ковельського району. Ще в юному віці доля завдала їй тяжкого удару: у роки Другої світової війни вона втратила обох батьків – спершу батька, а згодом і матір. Так рано залишившись сиротою, вона змушена була швидко подорослішати. У неї були дві сестри та брат, проте життя розпорядилося так, що з роками вона втратила й їх.

Свій трудовий шлях Валентина Михайлівна розпочала у колгоспі рідного села. А вже у 1955 році переїхала до села Любитів, де знайшла нову домівку і свою долю. Тут вона працювала санітаркою в місцевій лікарні, сумлінно виконувала свою роботу та допомагала людям. Саме тут вона зустріла свого чоловіка Івана, з яким створила сім’ю та виховала двох чудових синів. На жаль, її чоловік відійшов у Вічність, але пам’ять про нього живе у серці Валентини Михайлівни.

Нині вона проживає одна, та ніколи не залишається без уваги – поруч завжди рідні та близькі, які піклуються і навідуються до неї.

За роки відданої праці Валентину Михайлівну було заслужено відзначено – при виході на пенсію вона отримала медаль та почесну грамоту як знак вдячності за її багаторічну і сумлінну працю.

 

В молоді роки іменинниця захоплювалася в’язанням і ткацтвом, зокрема із задоволенням створювала ходники та доріжки на підлогу.

Попри поважний вік, Валентина Михайлівна залишається життєрадісною, щирою та активною жінкою. Її найбільша радість і гордість – це велика родина: четверо онуків та п’ятеро правнуків, які наповнюють її життя світлом, любов’ю і сенсом».

Тож приєднуємося до всіх щиросердних вітань і побажань! Нехай Господь посилає многії літа іменинниці і благословіння всій її родині! Міцного здоров’я, мирного неба і життєвих гараздів!

Про це пише Колодяжненська територіальна громада.