Бути задоволеним тим, що маєш, - велике вміння, але похвалитися ним може далеко не кожен. Більшості з нас властива звичка нарікати на життя, навіть коли життя не таке вже й погане...
Бути задоволеним тим, що маєш, - велике вміння, але похвалитися ним може далеко не кожен. Більшості з нас властива звичка нарікати на життя, навіть коли життя не таке вже й погане.
Часто ми виправдовуємо своє невдоволення тим, що не маємо таких умов, які би нас влаштовували. Нам здається, що коли обставини зміняться, ми одразу станемо задоволеними. Але коли умови поліпшуються, радості все одно немає, знову чогось не вистачає. Описуючи Росію ХІХ століття, сатирик Михайло Салтиков-Щедрін підмітив чимало такого, що й сьогодні не втратило своєї актуальності. «У наш час дуже рідко зустрінеш задоволену людину. Кого не послухаєш, всі на щось жаліються. Одні кажуть, що свобод дають мало, інші - що занадто багато. Один нарікає на те, що влада бездіє, інший - на те, що влада діє занадто. Одні вважають, що дурість нас заполонила, інші, що ми стали занадто розумні. Навіть крадії казенного майна і ті незадоволені, що скоро буде нічого поцупити».
