Замість альтернативної служби – штурмовий батальйон: на Волині розслідують загибель вірянина зі слідами катувань

50-річний мешканець селища Люблинець Дмитро Коваль переїхав на Ковельщину у 2023 році з Івано-Франківської області. Тут одружився. У подружжя народилася донька, якій нині шість місяців. Чоловік працював на деревообробному підприємстві, був членом церкви Євангельських християн баптистів.

Про це пише Ковель media.

1 березня цього року Дмитро Коваль пішов з дому і не повернувся. Рідні забили тривогу і пізно ввечері звернулися до поліції, подавши заяву про його зникнення.

Вже наступного дня, 2 березня, о 17:12 відділ комунікації поліції Волинської області опублікував повідомлення, що поліцейські розшукують безвісти зниклого Дмитра Коваля.

«1 березня чоловік близько 20:00 пішов прогулятися та не повернувся. Телефон, гроші та документи з собою волинянин не взяв», – зазначалося у повідомленні поліції.

Того ж 2 березня стало відомо, що Дмитро Коваль перебуває у місті Тлумач Івано-Франківської області, за місцем реєстрації та обліку в ТЦК.

«Те, що він в Тлумачі в ТЦК, я дізнався від чергових ТЦК приблизно біля 20-ї години 2 березня і відразу повідомив про це його дружину та поліцію», – розповідає одновірець та близький друг сім’ї Дмитра.

З розмови з черговим ТЦК рідні дізналися, що Дмитро Коваль звернувся до поліції із запитанням: «Чому я у розшуку?», а вони його доставили до 3-го відділу Івано-Франківського РТЦК у місті Тлумач. Також стало відомо, що Коваль казав неодноразово, що він – віруючий, не відмовляється від обов’язків перед державою, але через релігійні переконання не може брати до рук зброю. Просив у ТЦК замінити військову службу на альтернативну (не військову), відповідно до статті 35 Конституції України.

Попри це, вже 2 березня його мобілізували та направили до військової частини А4862 – 425-го окремого штурмового батальйону «Скеля». За словами рідних, 6 березня він був доставлений у Дніпропетровську область і після цього зв’язок з ним практично зник.

Як пише релігійне видання «Слово про Слово», родині вдалося отримати лише коротке голосове повідомлення, записане під контролем. У ньому Дмитро просив посилено молитися за нього та зазначив, що перебуває у важких обставинах.

Декілька разів я також зверталася на «гарячу лінію» Міністерства оборони, та фіксувала подібне звернення. 14 березня мені зателефонували з того ж номера через додаток «WhatsApp» і сказали, що Дмитро знаходиться поруч з ними та відмовляється від телефонної розмови. Ці слова нічим підтверджені не були, більше того 26 березня на «гарячій лінії» спростували його відмову від розмови по телефону, а натомість сказали, що навмисне обмежили звʼязок. Через те що я наполегливо телефонувала, мені казали, що вчинять наперекір і позбавлять його можливості зв’язку.

«Так як мені повідомили, що звʼязок можливий лише у вихідні дні, особливо наполегливо я телефонувала на «гарячу лінію» частини саме у суботу та неділю. Відповідно 21-22 березня я також телефонувала з надокучливими для них проханням про звʼязок, і мені цинічно відповідали, що він обовʼязково вийде на звʼязок, АЛЕ … , як стало відомо згодом, 21 березня мій чоловік помер», – пише у заяві до правоохоронних органів дружина Лілія Коваль.

Отож, 26 березня родина отримала повідомлення про смерть Дмитра Коваля, яка, за офіційними даними, настала ще 21 березня під час проходження служби. Дружина залишилась вдовою, донька – без батька.

У довідці №1035 від 28 березня про причину смерті, яку видав лікар Буров І.А., вказується, що причиною є «легенево-серцева недостатність, неуточнена». А у попередньому лікарському свідоцтві, де навіть не вказана держава проживання Дмитра Коваля, судово-медичний експерт Буров написав, що «смерть настала в салоні автомобіля… внаслідок захворювання».

30 березня тіло було доставлено до Ковеля. За словами родичів, дружина змогла впізнати чоловіка лише за окремими ознаками. На тілі були виявлені численні тілесні ушкодження: синці та забої; рана на спині; деформація (вдавлення) грудної клітки в області серця; сліди на шиї (посиніння). Ці обставини викликали серйозні питання щодо причин смерті.

У зв’язку з виявленими тілесними ушкодженнями родичі викликали поліцію для фіксації обставин та подання відповідної заяви. Лілія Коваль звернулася до поліції з вимогою зафіксувати ознаки катувань свого чоловіка, проте, за її словами, правоохоронці відмовилися це робити.

За наявною інформацією, первинно кримінальне провадження було відкрите за фактом смерті через хворобу. Водночас місцева баптистська громада через Ковельський міськрайонний суд домоглася відкриття провадження за фактом умисного вбивства. Ухвалу прийняла суддя Марина Грідяєва.

Громада Євангельських христин баптистів закликає до розголосу та справедливого розслідування. Юристи та родичі вимагають перекваліфікації справи, вбачаючи у діях посадових осіб ознаки злочинів за низкою статей Кримінального кодексу України, зокрема ст. 127 (катування), ст. 146 (незаконне позбавлення волі), ст. 365 (перевищення службових повноважень), ст. 426-1 (перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень).

Наразі тіло Дмитра Коваля залишається в морзі міста Ковеля. Родина очікує на проведення додаткових незалежних експертиз, які мають встановити реальну причину смерті чоловіка.

У цій трагічній історії Волинський обласний ТЦК та СП вмив руки. Як повідомила його речниця Уляна Кравчук, чоловік проходив службу у 425-му окремому штурмовому батальйоні «Скеля», тому центр комплектування прокоментувати ситуацію не може, – пише 10 квітня видання «Конкурент».

Нині представники громадянського руху «Всі разом» направили запит до військової частини А4862 щодо обставин загибелі Дмитра Коваля та очікують на відповідь.

Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ