Хоч наші люди, як відомо, “на таксі у булочну не їздять”, інколи без цього виду транспорту просто не обійтися. І не лише у великому місті.
Хоч наші люди, як відомо, “на таксі у булочну не їздять”, інколи без цього виду транспорту просто не обійтися. І не лише у великому місті. Це зрозуміли ще у 2002 році колишній військовослужбовець, майор у запасі Юрій Куприсюк, місцевий автобусний перевізник Степан Кулеша, професійний водій Роман Поліщук. Вони вирішили на власних автомобілях таксувати із міської автостанції Горохова. На перших порах цю справу запроваджувати було важко, хоча на той час у місті ніякого громадського транспорту й не передбачалося. Добиратися з одного кінця райцентру в інший було нелегко. Але з допомогою реклами, особистих візиток послуга набула популярності. Помірні ціни на таксі, яке доступне в будь-яку пору, культура обслуговування досить швидко дали свої результати. І вже таксі почали замовляти навіть із віддалених сіл району не тільки для перевезення пасажирів, а й доставки великогабаритних вантажів. Нині парк місцевих таксі зріс до 20 одиниць, а це, зрозуміло, ще й нові робочі місця, серед таксистів є вже й сімейні династії, повідомив журналіст із Горохова Григорій Поліщук.
