Поліцейський з Волині знає Луганщину як свої п’ять пальців

Про підполковника розповідає Поліція Волинської області.

«43-річний підполковник поліції – з тих правоохоронців, які знають, що таке «топтати землю» не просто з слів, бо вміє комунікувати з людьми, налагоджувати взаємодію, вирішувати кризові ситуації.

Починаючи з 2019, Юрій кожен новий рік зустрічає в центрі Луцька, разом з своїм особовим складом. Жартує, що дружина вже давно не питає, де святкуватимемо новий рік, бо й так зрозуміло, що чоловік буде на службі.

У 18 років він потрапив на військову службу в Луганськ, в патрульну роту, уже тоді почав роботу в сфері охорони публічної безпеки. Згодом у місцевому університеті отримав вищу юридичну освіту. Цікаво, що один з екзаменів був диктант з української мови.

«Конкурс був високим. Але я був впевненим, що завдяки знанню української точно вступлю. Бо навколо було здебільшого російськомовне середовище, і я мав перевагу. І дійсно вступив на бюджет та продовжив службу», - пригадує.

У 2014 році виїхав з сім’єю на підконтрольну Україні територію – надійшов відповідний наказ.

Відправивши рідних на Камінь-Каширщину, чоловік повернувся в Сватово, де виконував завдання в зоні АТО у Луганській області. Правоохоронець разом з побратимами безпосередньо брав участь у звільненні Сіверськодонецька, Лисичанська, Рубіжного у складі 24 ОМБР. Коли звільняли населені пункти, одразу ж призначали на місцях українських керівників тоді ще міліції, і Юрій понад два роки працював у Лисичанську. У той час, в 2016 році, познайомився з нинішнім заступником начальника ГУНП Сергієм Козаком, який тоді командував ротою «Світязь», Юрій допомагав землякам нести службу, сприяв та підтримував.

Потому служив на Дніпропетровщині, а з 2018 року повернувся на Батьківщину. На той час з дружиною Оленою виховували вже двох доньок, і хотілось нарешті завершити з постійними переїздами та орендованими квартирами. «Коли в меншої дочки був день народження і ми спитали, що б вона хотіла, Надійка відповіла, що мріє вже нарешті десь зупинитися, їй подобається в Луцьку. Ми викинули всі наші коробки, які возили за собою, і вже лишились тут. Також дочка сказала, що мріє, аби тут нас оберігали ангелочки, і кожному з нас подарувала статуетку ангелика, яка завжди зі мною як оберіг», - розказує Юрій.

З 2023 року правоохоронець очолює управління превентивної діяльності ГУНП у Волинській області, відповідає за превентивно-профілактичний напрямок діяльності поліції. Він присутній, напевно, на всіх публічних заходах в Луцьку чи області. Служба на Волині подобається: на рідній землі працювати легше. Зараз дозволили проведення фестивалів, розважальних акцій, і поліція присутня скрізь максимально, правоохоронці у світловідбивних жилетах, до автоматизму налагоджена робота під час таких заходів.

«Жетон для мене – це екватор між старим і новим, він символізує для мене реформу і розвиток поліції, значний поступ, адже за ці роки є чим пишатись, хоча й роботи ще багато», - каже підполковник.

Юрій пишається колективом і радий, що тут можна втілювати ініціативи задля безпеки громад. Але не тільки. Останній випадок, який пригадує з особливим теплом, - це ініціатива зі збору коштів на лікування маленького Матвійка Колядюка. Тоді Юрій запустив естафету зі збору коштів, до якого приєднались не лише правоохоронні органи, а й інші структури. Завдяки небайдужим людям 2,9 мільйони доларів на укол зібрати вдалось. «Це надихає і дає зрозуміти, що те, що ти робиш – не марно та цінувати більше те, що маєш. Коли бачиш позитивні результати – це окриляє, і це моя мотивація роботи в поліції. Бо мені особисто проблеми дітей також не чужі», - говорить Юрій.

Різні історії – єдина служба!», - йдеться у повідомленні.