На Волині колишня вчителька роками виходжує поранених лелек

Колишня вчителька Тамара Гулик із Шацька має дивовижне хобі. Попри невелику пенсію, жінка купує харчі для безпритульних тварин, а на власному подвір’ї облаштувала справжній шпиталь та «зимові апартаменти» для поранених лелек.

Про чуйну волинянку розповідає газета «Вісник+К».

Тамара Миколаївна 46 років пропрацювала в школі, де навчала дітей любити природу, а зараз сама показує приклад милосердя. Жодного немічного птаха вона не може залишити в біді.

Першого свого крилатого пацієнта жінка з чоловіком підібрали наприкінці листопада біля санаторію «Лісова пісня». Знесилений птах ходив узбіччям і волочив перебите крило. Його забрали додому, назвали Томмі й поселили у хлів, який спеціально оббили килимами та обладнали електробатареєю, щоб бусел не змерз у люті морози.

Ветеринари винесли вердикт — літати птах уже не зможе. Томмі прожив у родині вісім років. За хатою в подружжя викопаний ставок, тож Тамара Миколаївна часто брала до рук вудку, щоб наловити улюбленцю свіжої риби.

Згодом у хліві з’явився Томмі-2, якого знайшли на Світязі. Птах зовсім не боявся людей, але літати не вмів (імовірно, його тримали в курнику). Навесні, побачивши у небі родичів, Томмі-2 теж розправив крила і злетів. Проте повертатися на вечерю до домашнього корита не забував. Якось на нього напали собаки — господиня разом зі своїми колишніми учнями, які стали лікарями, кілька тижнів промивала птаху рани та робила перев’язки, врятувавши йому життя.

Восени 2025 року Тамара Гулик забрала з вулиці ще одного лелеку з поламаним крилом, якого назвала Льоліком. Птах швидко освоївся та потоваришував із дворовою собачкою Булочкою.

Згодом у гості до Льоліка почав прилітати дикий бусел. Сільська рятівниця запідозрила, що її вихованець — насправді лелечиха, а візитер — її залицяльник. Так і сталося.

«Зманив той чужий нашого Льоліка. Десь полетіли разом. Тепер цей «Постоялець» сам по кілька разів на день прилітає, їсти чекає. А нещодавно ще й нову подружку привів! Я говорю до нього: «Ех ти, куди мого Льоліка зманив? Нащо мені чужу привів?», — сміється жінка.

Своїх птахів пані Тамара завжди обережно позначає спеціальним фіолетовим дезінфектором, тому здалеку впізнає їх серед інших. Жінка зізнається, що й досі щодня виглядає свого Льоліка, сподіваючись, що та колись повернеться на рідне подвір'я.

Усі свої кошти пенсіонерка витрачає на корм для птахів та безпритульних собак, а фінансово її трохи підтримує професор зі Львова, який теж переїхав на Волинь і захопився добротою жінки.

Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ

Читайте також: Як прикордонник з Волині та його вірний Порш шукають вибухівку на «Ягодині».