Україна визнає Волинську трагедію — доказом цього є пошук останків поляків, які в ній загинули.
Чи визнає Україна Волинську трагедію: голова Інституту нацпам’яті відповів полякам
Голова УІНП закликав Польщу дивитися на Волинську трагедію ширше, ніж на один 1943 рік
Україна визнає Волинську трагедію — доказом цього є пошук останків поляків, які в ній загинули.
Про це заявив голова Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Олександр Алфьоров в інтерв’ю Польському агентству преси (PAP), пише ТСН.
Польські журналісти дорікнули очільникові УІНП, що нібито Україна не визнає Волинську трагедію. «Я вважаю ці звинувачення безпідставними. Діалог між істориками триває, і за останні півтора року спостерігається найбільший прогрес у пошукових та ексгумаційних роботах порівняно з попередніми роками. Це пряме свідчення того, що українська сторона визнає Волинську трагедію», — сказав він.
За словами Алфьорова, дозволи на проведення ексгумацій видаватимуться і надалі. Він нагадав полякам, що протягом останніх півтора року у сфері пошуку та дослідження місць поховань було досягнуто найбільшого прогресу за багато років.
Однак голова УІНП уточнив, що Україна розглядає Волинську трагедію у ширших хронологічних рамках — від 1939-го до 1947 року, «коли йдеться про період Другої світової війни, тиск комуністичних режимів і виникнення цих негативних, трагічних явищ, які існували між цивільним населенням та організованими збройними силами».
«Звісно, ми також вшановуємо пам’ять жертв Катинського розстрілу, жертв операції «Вісла» та жертв Волинської трагедії 1943 року і всіх її наступних епізодів, коли наші два народи, позбавлені власної державності, боролися за свої права під багнетами нацистського та комуністичного режимів», — зазначив він.
Також Алфьорова запитали, яка його думка щодо УПА та постаті Степана Бандери. У відповідь він наголосив, що питання історії мають залишатися сферою роботи професійних істориків, а не політичних дискусій.
Водночас згадуючи про УПА, польські журналісти РАР, як і всі поляки, воліли замовчати, що польська Армія Крайова та її діячі, на честь яких зараз названі вулиці в Польщі та стоять пам’ятники, причетна до вбивств мирних українців на території Закерзоння під час Другої світової.