ТЕАТР: «Все з часом зношується, навіть докори совісті»

Минулого тижня усі охочі мали змогу насолодитися професійною грою акторів Народного театру «Гармидер» при Луцькому районному будинку культури. Цей творчий колектив закривав театральний сезон драмою польського письменника Славоміра Мрожека «Портрет».

На сцені були «довгожителі» Народного театру: Олексій Стаднюк (Бартодій), Олена Телючик (Октавія), Ірина Оласюк (психіатр), Павло Порицький (Анатоль), Анжела Арутюнян (Анабелла). Прем’єра п’єси відбулася ще у квітні. Зала була заповнена цінителями мистецтва вщент. А захоплюватися справді було чим…
Події розгортаються у 60-ті роки ХХ століття. «Портрет» розповідає про покалічені «системою» долі окремих людей, яких не відпускають пережиті роки війни і сталінських часів. Герой Бартодій так і каже: «Перш ніж думати про майбутнє, треба спочатку розібратися з минулим.» Воно мучить його, бо колись доніс на свого друга Анатоля. І ось через стільки років колишні друзі зустрічаються... Деякі вислови героїв звучать як афоризми: «все з часом зношується, навіть докір совісті», або «кожна подальша хвилина – і ти в ній – ось що таке життя, а все решта – вимисел».
Декорації, музичне оформлення, раритетні костюми й сукні а-ля 60-ті вражали. А після вистави під гучні оплески глядачів поруч раптом почула чиєсь захоплено-щире: «Оце так гра!.. «. На закритті сезону побувала Тетяна Сасюк, студентка Інституту філології та журналістики ВНУ ім. Лесі Українки.