Таке щастя випадає далеко не кожному: повернутися у стіни рідної школи через 40 років після того, як продзвенів прощальний дзвоник і зустрітися там... із першою вчителькою. А саме таку приємність мали минулих вихідних випускники Затурцівської СШ Локачинського району 1970 року...
Таке щастя випадає далеко не кожному: повернутися у стіни рідної школи через 40 років після того, як продзвенів прощальний дзвоник і зустрітися там... із першою вчителькою. А саме таку приємність мали минулих вихідних випускники Затурцівської СШ Локачинського району 1970 року.
Перша вчителька Поліна Іванівна Мельник відгукнулася на запрошення й прийшла на зустріч, щоб пригадати, якими першокласниками півстоліття тому були Галя, Стьопа, Оля... Нині вони вже самі поважні сивочолі пенсіонери. Двадцять їх злетілося на поклик шкільного товариства із різних куточків Волині й України, щоб пригадати далеку юність. Не всі дожили до цієї радісної миті. Тому подвійним святом було бачити серед нас незабутніх учителів: Олександра Борисовича та Галину Яківну Доскочів, Анатолія Івановича Улянчука, Марію Павлівну Мельничук, Харитона Пилиповича Сегейду, Івана Івановича Гіргіля, Стефанію Пилипівну Шиманську... Це їхня невсипуща праця допомогла нам стати гідними людьми, які й через 40 літ пам’ятають і шанують шкільне братство. Хай святиться ім’я твоє, Вчителю!
