«Докронувалися»: як у місті на Волині «доглядають» дерева за мільйони з бюджету

Вулиця Грушевського у Ковелі станом на зараз – сумний приклад «догляду» за зеленими насадженнями ковельським комунальним підприємством «Добробут». Роками на цій вулиці «кронували» дерева і розказували, що все роблять правильно. А коли дерева від такого нищівного обрізання втратили вигляд та ослабли, вирішили, що їх треба взагалі зрізати.

Щоправда, обіцяють це зробити лише після адаптації молодих саджанців, пише Ковель media.

В поточному році ковельське комунальне підприємство «Добробут» висадило тут 350 лип на вул. Грушевського. Витратило на це 129 тис. грн з міського бюджету. Про це підприємство повідомило у відповіді на запит і запевнило, що забезпечує молоді саджанці «періодичним рясним поливом (!)».

Декілька людей з цієї вулиці, з якими спілкувалась авторка матеріалу, жодного поливу не бачили.

До речі, ту частину вулиці, де дерев взагалі немає, так і не озеленили. Так, на відрізку вулиці від ресторану «Ковель» і до Ковельського РТЦК та СП – дерева відсутні, лише невеличкі кущики.

Мешканка будинку вулиці Грушевського спеціально прогулялась вулицею, щоб оцінити насадження. Реагує емоційно:

«Що тут коментувати? Тут все очевидно. З того, що вони натикали, живих деревець мало. І не факт, що навіть цей мізер до наступного року виживе. А вони сказали, що поливали? Я не бачила. Щодо старих дерев, то їх видаляти не треба, а просто лишити в спокої, тобто не «кронувати». Можна видалити лише те, що справді гниле й аварійне. Тенденція нашого міста йде до того, що збільшується площа суцільних асфальтів під пекучим сонцем, а треба – затінок. В чиновників та і значної частини населення немає розуміння важливості саме великих дерев, які дають не лише тінь та прохолоду, а шумоізоляцію, збереження вологи (що надважливо, коли водні ресурси під загрозою, – авт.)»,– каже пані Оксана Онищенко.

Скільки з міського бюджету витрачають коштів на сумнозвісне «кронування» – у міській владі не кажуть. Мовляв, порахувати неможливо, бо воно входить до технічного завдання закупівлі послуг із загальною назвою «озеленення» (крім обрізання крон в ці витрати входить посадка, видалення, стрижка живоплоту, боротьба зі шкідниками, косіння газонів тощо).

У поточному році на озеленення з міського бюджету влада спрямувала кошти в сумі 3,8 млн грн, в минулому – 3,3 млн грн.

Традиції глибокого обрізання крон вкорочують віку деревам, псують їх зовнішній вигляд. Вулиця Грушевського – лише один із численних прикладів.

І багатьох ковельчан це обурює. В минулому році майже 70 містян підписали звернення, у якому просили припинити глибоке зрізання крон. Данило Федорук, який уже висадив власноруч багато дерев у Ковелі, зібрав підписи – не для кількості, а від однодумців, яким ця тема справді болить. Люди аргументували, чому варто змінити правила утримання дерев.

А у відповідь прийшла скупа «відписка» про те, що все робиться «згідно-відповідно». Такий собі плювок чиновників в обличчя небайдужих людей.

Один з активістів – Роман Шумейко самостійно досліджує бюджети, програми та проєкти, пов’язані з озелененням міста.

«У парках дерева доглянуті, клумби й газони мають нормальний вигляд, але варто вийти на вулиці – і бачиш, як дерева по-варварськи ріжуть під нуль, знімаючи 80-90% крони. І найгірше те, що це робиться без належного залучення фахівців – без дендрологів, арбористів чи людей із відповідними знаннями, які могли б визначити, що і як можна обрізати без шкоди для дерева. У результаті замість дерева, яке дає тінь, очищує повітря і є домівкою для птахів, залишається голий стовбур. Я не розумію, як можна називати це доглядом за містом – для мене це просто варварське знищення зелених насаджень.

Особисто я навіть провів розмови з директорами КП «Добробут» і КП «Ковельські парки», підготувавши для них конкретні запитання. Деякі відповіді мене відверто обурили, тому що почув багато виправдань і перекидання відповідальності, але значно менше чітких відповідей на питання, чому місто в результаті виглядає саме так. Не хочу мовчати про те, що відбувається з моїм містом, і вважаю, що якщо ми самі не будемо цікавитися тим, як воно змінюється і куди витрачаються кошти, то за нас цього ніхто не зробить», – каже Роман Шумейко.

Справді, правильна обрізка гілок забезпечує здоров’я, красу, довголіття, міцність і стійкість дерев. До чого ж призводить «обрізка по-ковельськи», можемо переконатись на власні очі. Прості хлопці та дядьки з «Добробуту» ріжуть на свій розсуд, навіть не знаючи, скільки відсотків крони забирають. Зате наймають спеціалістів з інших міст, коли треба велике дерево зрізати, наприклад, на кладовищі.

До речі, вагомим аргументом видаляти дерева можуть бути скарги деяких громадян, яких лякає розмір дерева або дратує присутність на ньому птахів.

До слова, косити газони в Ковелі теж люблять. Впродовж весни та літа не минає і дня, щоб не було чути ядучого звуку газонокосарки. Такий склався стереотип: зрізаний «під нуль» газон – ознака хорошого господарювання.

Втім сучасні природозахисники та урбаністи дедалі частіше закликають відмовлятись від суцільного і частого косіння в містах, особливо під час спеки. Трапляється, на місті викошених ділянок «під нуль» залишаються сухі, випалені сонцем смуги. Ґрунт швидше перегрівається, втрачає вологу, зникають квіти, комахи, природне укриття дрібних тварин. Тому розумний підхід до косіння зекономить кошти, збереже природу і покращить комфорт містян.

І попри те, що косіння газонів – одне із самих популярних занять комунальників, скільки на нього витрачають коштів, теж невідомо. Кажуть, що порахувати не можуть, бо ця робота входить до великої статті витрат – прибирання та підмітання вулиць. Щорічно на ці роботи в Ковелі та старостинських округах виділяють з бюджету близько 30 млн грн.

Комунальники ріжуть на власний розсуд, дотримуючись одного правила: «щоб дерево не було великим». Той факт, що дерево може не вижити, а трава – згоріти, їх слабо цікавить.

Але чому своє слово не скаже місцевий відділ екології та депутати? Може, пора змінювати традиції, які призводять до втрати дерев? Все-таки господарювання в комунальному секторі має бути сталим, враховуючи загострення екологічної ситуації у світі.

Місто має берегти дорослі дерева, бо поки виростуть молоді, минуть десятиліття.

Напрошується питання: якщо чиновники не хочуть змінювати ці традиції неефективного господарювання, то може пора змінювати чиновників, відповідальних за цей напрямок?

Зоряна Бодялова

Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ