ОТАК І ЖИВЕМО: бомжують і люди, і собаки

Ганна все своє життя прожила у Прибалтиці, хоча народилась на Волині. Вийшла заміж за литовця. Працювала кухарем, заробила пенсію вчетверо більшу за мінімальну в Україні. Згадує своїх колишніх друзів, сусідів з великою ніжністю. Коли помер її чоловік, вирішила повернутися на рідну землю до родини.

Найперше, що її вразило, то це – велика кількість безпритульних людей та бездомних тварин. «Такого в Литві ніде не побачиш», – з болем каже жінка. «Людям, які самі себе прирекли на бомжування, я не подаю, а от тварин мені шкода, тому й підгодовую. Вони ж не вміють просити». Власне, я її і зустріла на одній з тихих вуличок за своїм милосердним заняттям. Мало того, стала свідком, як огрядний чолов’яга мало не з кулаками накинувся на бабусю, обзиваючи її всілякими непристойними словами тільки за те, що вона любить собак і рятує їх від голоду, розповіла про пригоду Ганна Кожушна.