Гучне радіо у міжміській маршрутці оголосило «інтелектуальну вікторину». «Увага, запитання, - сповненим інтриги голосом, промовив ведучий...
Гучне радіо у міжміській маршрутці оголосило «інтелектуальну вікторину». «Увага, запитання, - сповненим інтриги голосом, промовив ведучий.
- Хто є автором роману «Острів скарбів»: Роберт Стівенсон чи Жюль Верн?» Він намагався бути серйозним, але мені здалося, що в останню мить хлопець все-таки не витримав, посміхнувся. Ще б пак. Поставив людям запитання «на засипку». Хто ж таких речей не знає? З аналогічним успіхом могли б поцікавитися, де сходить сонце: на сході чи на заході? Або звідки на землю падає дощ? Відповідь на архіскладне запитання слухачі мали б відправити есемескою вартістю 3 гривні... Стало сумно. Такі вікторини - лохотрон чистої води: простенькі запитання, відповіді на платній основі, призів ніхто ніколи не дає. Та вони все одно продовжують існувати, «розводячи на бабки» недалекого довірливого слухача, який уявив себе ерудитом. А вітчизняне законодавство, як і раніше, не бачить у цьому нічого кримінального.
