Керівник ОПУ Кирило Буданов у Луцьку зустрівся з родинами зниклих безвісти, загиблих та полонених, 20 вересня 2026 рік.
У Буданова в Луцьку запитали: «Хто в нас у Волинській області відповідає за зниклих безвісти за особливих обставин?»
Сьогодні, 20 вересня ,під час робочого візиту до Луцька Керівник Офісу Президента Кирило Буданов та його заступниця Ірина Верещук зустрілися із родинами загиблих, безвісти зниклих та полонених українських військовослужбовців
На Театральному майдані міста представники делегації вшанували пам'ять захисників України, вислухали усі звернення від родин загиблих, безвісти зниклих та полонених військовослужбовців, розповіла кореспондентка «Суспільного Луцьк» з місця події.
Чоловік лучанки Світлани Теплякової Сергій 1585 днів перебуває у неволі, боєць вийшов з «Азовсталі» 20 травня 2022 року.
«У мене чоловік має статус «зниклий безвісті за особливих обставин». Його підтвердив Міжнародний Комітет Червоного Хреста, що він – в полоні. Я особисто хочу задати питання, хто в нас у Волинській області відповідає, уповноважений – справі по зниклих безвісти за особливих обставин?» – каже жінка.
Матір загиблого в 2015 році на Дебальцівському напрямку офіцера-розвідника Сергія Свища, голова Волинського осередку «Об'єднання матерів і дружин захисників України» Катерина Свищ звернулася із кількома запитаннями: збільшення розміру одноразової допомоги родинам бійців, які загинули в зоні АТО з 2014 до початку повномасштабної війни, збільшення розміру пенсій, а також із проблемою написання заяв в Міжнародний реєстр збитків.
«Ми мусимо постійно відсуджувати, пересуджувати, брати грошові атестати в цьому військкоматі і щоб збільшувалася пенсія. І ще одне – Міжнародний реєстр збитків», – каже жінка.
Ми мусимо постійно відсуджувати, пересуджувати, брати грошові атестати в цьому військкоматі...
Вдова Сидорука Івана Петровича, сержанта Збройних сил України, Світлана, розповіла, що згідно чинного законодавства – її чоловіку неможливо присвоїти статус особи з інвалідністю внаслідок війни. Він захищав Україну в 2014-му році в складі 12-го батальйону міста Київ, а в 2022-му році з першого дня був в 14-й бригаді, пройшов полон. Після полону він був демобілізований, бо по стану здоров'я, і загинув.
«В законодавстві України є дуже багато прогалин, оскільки війна, ну, якби, різні реалії і є бойові втрати, є небойові втрати. Мій чоловік загинув, йдучи до своїх, як волонтер. І він був інвалідом війни. По законодавству дружини інвалідів війни Другої світової війни, вони статус отримують автоматично. А я не маю статусу сьогодні», – каже Світлана Сидорук.
Представники делегації вислухали усі звернення від родин загиблих, безвісти зниклих та полонених військовослужбовців. На частину з них дали відповідь на місці. Решту передадуть на розгляд в Офіс президента.
Зараз також читають: Напади на ТЦК: у Волині – сумне «лідерство» .
