Курси НБУ $ 44.85 € 50.14
«Хай навіть на протезі, але повернуся»: 55-річний воїн з Луцька після важкого поранення знову рветься у стрій

Сталевий характер.

Фото: facebook.com.

«Хай навіть на протезі, але повернуся»: 55-річний воїн з Луцька після важкого поранення знову рветься у стрій

Чоловік втратив ногу, однак не втратив оптимізму: після встановлення протеза він планує повернутися до побратимів на фронт

Уродженець Луцька, 55-річний солдат 23-го інженерно-позиційного полку Анатолій на позивний «Анатолійович» зараз проходить складне лікування та реабілітацію після важкого поранення, зазнаного на Запорізькому напрямку.

Про це повідомили у групі комунікацій 23-го інженерно-позиційного полку.

До повномасштабного вторгнення Анатолій не мав військового досвіду та працював цивільним водієм. Проте у 55 років вирішив піти до війська добровольцем.

«Строкову службу не проходив. Працював водієм, але вирішив, що настав і мій час, — пригадує захисник. — Після БЗВП ротний запитав, чи хочу відпочити, чи одразу на виконання. Я обрав виконання».

Завдання проходило під постійними обстрілами ворожої артилерії, танків та безпілотників. Для облаштування антидронового захисту військовим доводилося працювати у надскладних умовах та самотужки очищати територію від дистанційно скинутих мін-«пелюсток».

Важке поранення отримав під час чергового виходу на позицію. Анатолій помітив ворожий безпілотник-спостерігач, після чого стався вибух. Позаду був «ждун», який на землі вибухнув, не злітаючи.

«Дивлюся: іде дрон-спостерігач. Завис навпроти мене. Думав спочатку, що то наш. Підняв дуло, а він пішов угору. Тут почув звук клацання і одразу вибух. Ногу відірвало одразу», — розповідає Анатолій.

Побратими негайно затягнули пораненого в посадку та наклали турнікет. Через щільний вогонь ворога евакуаційна техніка не могла прорватися до бійців із 2-ї години ночі до 8-ї ранку. Загалом верхній турнікет залишався на нозі воїна близько 10 годин.

Після реанімації у Запоріжжі, лікування в Дніпрі та реабілітації у Львові боєць готується до чергової операції та протезування. Воїн каже, що не потребує співчуття і налаштований виключно позитивно.

«Як приїжджаю додому, сусіди збігаються, співчувають. Чому, питаюся, співчуваєте? Все нормально, це ж війна. Я знав, куди йду, — наголошує «Анатолійович». — Якщо до того, як мене «відремонтують», війна не закінчиться, буду проситися у стрій. Хай навіть і на протезі. Там є робота для всіх».

Зараз військовослужбовець чекає на виготовлення якісного протеза, щоб якнайшвидше опанувати ходьбу та повернутися до виконання завдань разом зі своїм підрозділом.

Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ

Читайте також: 855 дітей у черзі: на Волині закінчилася безоплатна вакцина проти ВПЛ (Відео).

Реклама Google

Telegram Channel