На свято Преображення Господнього у центрі міста під Свято-Троїцьким кафедральним собором було багато жебраків...
На свято Преображення Господнього у центрі міста під Свято-Троїцьким кафедральним собором було багато жебраків.
Здавалося, їх висадився цілий десант, причому жіночий. Двоє молодиць були із дітьми, решта - самі, але всі, як одна, тримали у руках ксерокопію медичного документа з онкологічним діагнозом. Літургія у соборі тривала три години, і майже стільки часу тітки «вибивали» з людей гроші: голосили, падали на коліна, піднімали руки до неба. Вистава була така, що професійний театр відпочиває. Працювали недаремно - сльози конвертувалися у гроші. І я згадала, як у минулому номері ми опублікували прохання допомогти дівчинці на ім’я Аліна. Дитина з гострим лейкозом лежить у обласній лікарні. Родина Аліни та інші батьки насправді онкохворих дітей не просять грошей під церквою. Якщо йдуть до храму, то тільки аби помолитися. Та й не про ті кошти йдеться, що можна назбирати на паперті. На лікування гострого лейкозу, наприклад, потрібно 9 тисяч гривень на місяць.
