Лучанин Ігор Мінчук — один з тієї нечисленної когорти людей, які свій день народження святкують раз на чотири роки...
Лучанин Ігор Мінчук — один з тієї нечисленної когорти людей, які свій день народження святкують раз на чотири роки. Напередодні його, так би мовити, Нового року ми розмовляли з цим молодим чоловіком.
— У невисокосні роки теж святкую свій день народження, — каже Ігор.— Доводиться це робити 1 березня, оскільки наперед відзначати цю дату у нас не прийнято. — Високосного року бояться. Якщо, наприклад, хтось має намір одружуватись, то “підганяє” цю подію. Й інші якісь важливі події теж не відкладають на високосний рік, пам’ятаючи, що “береженого Бог береже”. Ви відчуваєте, що ця обставина якось неблагополучно позначилась на вашій долі? — Ні. Я не забобонний. І поки що в моєму житті все складається нормально — і в сім’ї, і в бізнесі. Мені навіть хочеться думати, що високосний рік, навпаки, є моїм покровителем. — Але, принаймні, ви, якщо можна так висловитись, екзотична особа серед своїх друзів, оскільки народились 29 лютого. — В усякому разі всі добре пам’ятають про мій день народження і не забувають привітати. — І які подарунки ви любите одержувати на іменини? — Найкращі подарунки — це хороші друзі. — Що ви чекаєте від року, що ось-ось постукає до нас, чого боїтесь? — Відповім спочатку на друге запитання: не боюсь я нічого. А ось чекаю, як і всі, що життя стане кращим, стабільнішим. — У наступному році ви, нарешті, відзначите свій “рідний” день народження. Він, мабуть, буде особливий. — То буде початок цілої серії днів народження, оскільки 1 і 3 березня дні народження мого швагра і його дружини. А особливим він буде вже тому, що мої 32 роки наша сім’я відзначатиме вже в повному складі — дружина Світлана в цьому році подарувала мені синочка. — То ви ще й молодий тато?! — Так, нашому синові Володимиру лише півроку. До речі, я завжди мріяв, що в мене буде два сини — Володимир і Олександр. Впевнений, що й друга частина мрії збудеться. Це передсвяткове інтерв’ю я брала в Ігоря за годину до його від’їзду у Харків. Він — підприємець, займається реалізацією мотозапчастин. Часто буває в роз’їздах. І для нього зустріч із сім’єю — дорогі хвилини. У Харків він поспішав, щоб встигнути повернутись додому до Нового року. Я побажала йому щасливої дороги і удачі. Катерина ЗУБЧУК.
