ТЕБЕ Я ПРИДУМАЛА

Галина ЗЕЛІНСЬКА

Заховаюся
за широтою твоєї душі.
Зась наклепникам ницим.
Мене не дістанути.
За затишне плече
твоє їм не заглянути.
Маю захисток теплий, надійний я,
Що не кажіть.
То чому ж сновигаю, немов щось шукаючи?
Вкотре впала, спіткнувшися у непогіддя думок.
Вхід зачинено в рай,
А на брамі - незрушний замок.
Підіймаюсь заледве, від болю вмираючи.
В піднебінні буття зависає
Розпука німа:
Квітка мрії зросла одиноко примарою,
Маячить на шляху сміховинною карою.
Бо ж тебе я придумала. З жалю.
Тебе ще нема.
с. Суховоля Луцького району.