МІСТО МОЄ: чому платимо більше?

Нещодавно їздила до Львова. Приємною несподіванкою стала ціна на проїзд у маршрутках – 1 гривня 75 копійок.

Ніби й невеликої вартості та монета, яку водій сумлінно видає на здачу, але вже другого дня за «здачу» змогла доїхати до наступного місця призначення. Та і відстані львівські й луцькі не порівняти – за значно менший відрізок шляху, який проїжджаємо, ми платимо більше. Поцікавилася цінами на проїзд в інших містах: у Рівному – 1 грн.75 коп., у Тернополі – 1,50, у Чернівцях – 1,75 та 1,50, у Полтаві – 1,25(!). Виходить, там, щоб заробити, перевізникам вистачає, а нашим – мало. І влада підтримала останніх, а не громадян. Чому платимо більше і мовчимо? 2 гривні за маршрутні перевезення беруть лише у містах-мільйонниках: Київ, Харків, Донецьк, Одеса. Проїхати пару зупинок коштує майже вартості буханця хліба. Якщо не поспішаєш, то добре подумаєш, перш ніж зайти до такого недешевого транспорту.
Є ще одне в львівських маршрутках, чого нема у наших – на плакаті з правами та обов’язками пасажирів зазначено: «Право на пільгу мають: ветерани ОУН–УПА, політв’язні та репресовані». Луцьким пасажирам і пішоходам поки що про львівські ціни і права залишається мріяти. Ситуацію досліджувала Тетяна Свереда.