Така крамольна думка майнула минулої неділі, коли, блукаючи телеканалами, натрапила на передачу «Розкішне життя», демонстровану «1+1». Там розповідали про забаганки багатих, які стосуються відпочинку...
Така крамольна думка майнула минулої неділі, коли, блукаючи телеканалами, натрапила на передачу «Розкішне життя», демонстровану «1+1». Там розповідали про забаганки багатих, які стосуються відпочинку.
Як вони витрачають тисячі євро на дороге спортивне спорядження, як літають на найдорожчі курорти королівськими авіалініями, як «скромно» живуть на тих курортах лише на 200 євро в день, як дотримуються правил «хорошого тону», маючи в гардеробі мінімум три хутряні шуби по 140—200 тисяч доларів кожна. Хто ж ці щасливчики? Лікар, пластичний хірург, бізнес-леді, про бізнес якої не було згадано й словом, співачка, ім’я якої знає не кожен меломан, продюсер телеканалу... А мені пригадалася моя знайома, людина талановита, працьовита і заслужена у своїй сфері, яка змушена виживати на пенсію, що не перевищує тисячі гривень. Уже за тиждень до отримання пенсії вона перестає заходити у магазини. Здогадайтеся, чому? Восени я ледве вмовила її купити зимове пальто, яке за ціною трохи перевищувало її місячну пенсію, пообіцявши, що позичу суму, якої забракло. А щодо телевізора, то він у неї вийшов з ладу ще кілька років тому. Тож і подумалось: може й добре...
