«Шановна редакціє, я давно уже є вашою читачкою, тому прошу надрукувати мій лист.
Я, жителька села Римачі Любомльського району, хочу порушити таку неприємну і болючу тему, як алкоголізм у селі та його наслідки...
«Шановна редакціє, я давно уже є вашою читачкою, тому прошу надрукувати мій лист. Я, жителька села Римачі Любомльського району, хочу порушити таку неприємну і болючу тему, як алкоголізм у селі та його наслідки.
У нас дуже багато людей вже алкоголіки. Як страшно, адже це зруйновані сім’ї, де найчастіше страждають діти і дружини. Ніхто ж не мріяв про таке життя. А пишу я для того, щоб наша сільська рада, дільничний звернули увагу на продаж самогону майже у кожній другій хаті, а також у клубі на дискотеках. І також хочу внести пропозицію про покарання алкоголіків громадськими роботами, зокрема, по благоустрою села, прибирання на могилках, де давно нема порядку. Хоч якась користь з них би була. Не залиште поза увагою мій лист!» Як бачите, пані Олено, вашого листа поза увагою ми не залишили. Сподіваємося, що до цих думок прислухаються і сільські депутати, громада. Але чи треба чекати, доки прибрати на кладовищі змусять алкоголіків? А може б громаді самій зорганізуватися на суботник і виконати свій святий обов’язок перед предками? Адже стан місць поховання – одна із ознак цивілізованості. Мусимо пам’ятати про це повсякчас, а не лише у Провідну неділю.
