Директор Луцького зоопарку Володимир Гончаров не тільки озеленює свою територію, а й наполегливо висаджує берізки на алеї, яка веде в Центральний парк імені Лесі Українки...
Директор Луцького зоопарку Володимир Гончаров не тільки озеленює свою територію, а й наполегливо висаджує берізки на алеї, яка веде в Центральний парк імені Лесі Українки.
Не менш уперто намагаються перешкодити цій благородній справі представники молодого покоління, для якого в принципі він і старається. Нещодавно вранці довелося в черговий раз рятувати зламану уже височеньку берізку. Згодом більш тямуща людина суттєво «полікувала» деревце і воно весело зазеленіло. Та не був би то настійливий сучасний український варвар: берізку таки зламав у іншому місці стовбура, на цей раз – остаточно. Пан Гончаров міг би чимало розповісти, скільки разів довелося підсаджувати берізки на алеї, щоб вони прижилися, а тут ще й дебіли... Бо чиновники, які влаштовують показову весняну толоку з висадження прутиків дерев у наших занапащених парках, цьогоріч – біля сміттєзвалища в Брищі, та «обмивши» процес у «Зеленому гаї», вважають, що на Волині і кілок, встромлений у землю, дасть плоди. Ось тільки не видно тих суцільних зелених гаїв – лише одні пеньки, що, за спостереженнями автора цієї замітки Олександра Нагорного, сприяють «відпочинку на природі» з відповідною атрибутикою – пляшками і сміттям.
