«Договори і Постановлення Прав і вольностей Війська Запорозького» – угода, укладена 5 квітня (16 квітня) 1710 року в місті Бендери між новообраним гетьманом Пилипом Орликом (1672–1742), козацькою старшиною та запорожцями.
10 уроків від Івана Мазепи і Пилипа Орлика для команди Зеленського
316 років тому, 5 квітня 1710 року, була ухвалена знаменита Конституція Пилипа Орлика
Переконаний, що зміст цього важливого документа варто розглядати як реакцію на поразку України у битві під Полтавою та як своєрідний політичний заповіт Івана Мазепи, Пилипа Орлика і всієї тодішньої політичної та військової еліти України для українців. Отож, які уроки можна винести для сучасної влади з цього першого національного конституційного документа.
1. АВТОРИТАРИЗМ росії не підходить ДЕМОКРАТИЧНІЙ Україні.
«А оскільки дехто з колишніх гетьманів, наслідуючи деспотичне московське правління, зухвало намагався привласнити собі, всупереч праву і рівності, необмежену владу, не соромлячись нехтувати давніми законами і вільностями... здійснити таку важливу справу, як виправлення і піднесення своїх принижених прав та вольностей».
2. Про потребу КИЇВСЬКОЇ МИТРОПОЛІЇ та ЗВІЛЬНЕННЯ від підпорядкування московському патріархату.
«...коли наша батьківщина буде звільнена від московського ярма, мусить сприяти поверненню її у підпорядкування первісній екзаршій владі Константинопольського Апостольського престолу...»
3. КРИМСЬКІ ТАТАРИ як стратегічний СОЮЗНИК України.
«...тісний зв’язок любові єднає названий Козацький народ із Кримським ханством, з яким не раз Військо Запорозьке вступало у збройний союз і об’єднаними силами виступало на захист своєї батьківщини і своїх вольностей... Ясновельможний Гетьман... дбає про...відновлення давнього братерства з Кримським ханством...»
Завжди як козацькі, так і прості урядники, а особливо полковники, повинні обиратися вільним волевиявленням і голосуванням... Цей закон належить виконувати і полковникам, не призначаючи сотників та інших урядників на основі дружніх стосунків і особистої прихильності без вільного голосування всього повіту.
4. Про розподіл влади та важливість ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ.
«...під час війни і в умовах миру збирати приватні та публічні ради, обмірковуючи спільне благо батьківщини, на яких і незалежні володарі... не відмовлялися підкорити свою думку спільному рішенню...»
«...встановлюються три Генеральні Ради, які щороку збиратимуться... Перша – на свято Різдва Христового, друга – на свято Великодня, третя – на Покрову... І коли Ясновельможний Гетьман запропонує публічній раді щось на обміркування, тоді усі без винятку, муситимуть із чистим сумлінням, відкинувши свої й чужі приватні інтереси, без нечестивої заздрості і жадоби помсти, прийняти правильне рішення...»
5. Про КОНТРОЛЬ та ВІДКРИТІСТЬ зовнішньополітичної діяльності КЕРІВНИКА ДЕРЖАВИ.
«...якщо надходитимуть якісь листи з іноземних країн... належить повідомляти (про них) Генеральну старшину, а також розкривати відповіді, і щоб не було таємної писемної кореспонденції, особливо чужоземної і такої, яка могла б завдати шкоди цілісності батьківщини і загальному благу...»
6. Як ПОВЕРНУТИ заробітчан в УКРАЇНУ не лише на час карантину.
«...повинен пильно дбати про те, щоб простим козакам і простолюдинам не чинилося надмірних утисків, спустошливих поборів і здирств. Бо ці надужиття спонукають люд залишити обжиті місця і відходити до чужих країв за межі рідної землі аби полегшити подібні тягарі і шукати життя кращого, спокійнішого і легшого».
7. Як побороти КОРУПЦІЮ у ВЛАДІ.
«Оскільки ж усі тягарі та здирства нещасного простолюду беруть свій початок із підкупу за сприяння особам, що просять і домагаються... посад, не користуючись довір’ям і не маючи заслуг, але ненаситно прагнучи до власного збагачення... тому найсерйознішим чином постановляємо ...не надавати нікому ніяких урядів ані почестей керуючись якоюсь попередньою оцінкою... і не нав’язуватиме на них нікого силоміць. Але завжди як козацькі, так і прості урядники, а особливо полковники, повинні обиратися вільним волевиявленням і голосуванням...Цей закон належить виконувати і полковникам, не призначаючи сотників та інших урядників на основі дружніх стосунків і особистої прихильності без вільного голосування всього повіту...»
8. СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ військослужбовців та їх родин.
«Встановлюється і оголошується непорушним, що вдови козаків, їхні дружини та діти-сироти, козацькі господарства і господарства жінок, чоловіки яких перебувають на війні або на якихось військових службах, не притягатимуться до жодних обов’язкових для простого люду загальних повинностей і не будуть обтяжені сплатою податків».
9. Захист МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАНННЯ і прав МІСЬКИХ ГРОМАД.
«Силою цього Виборчого акта ухвалюється, щоб столичне місто... Київ та інші міста України зберігали недоторканними й непорушними всі свої справедливо отримані закони та привілеї...»
10. Щодо неприпустимості зловживань митників та податківців.
«Нещасний простолюд дуже часто благає про відшкодування і висуває... скарги на відкупників мита, оскільки ринкові комісари переслідують його численними незвичними і незліченними здирствами...
...Таким же чином ринкові комісари повинні збирати ринковий податок лише від тих, хто йому підлягає, а не від бідних людей...»
Це лише деякі МУДРІ ПОРАДИ і своєрідні УРОКИ від УКРАЇНСЬКОЇ влади початку 18 століття, яка свою владу втратила й допустила підпорядкування України російською імперією.
Тож влада нинішня мусить знати й вивчати історичний досвід державотворення, щоб не допустити помилок і діяти на благо УКРАЇНИ та УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ!
Микола ТОМЕНКО, політик.
Зараз також читають: В Луцьку група підлітків напала на військовослужбовців ТЦК.
