За урочищем Ярмарківщина розкинувся Воротнівський садово-городній масив. На зупинці, що на галявині лісу, сидять в зажурі пенсіонери...
За урочищем Ярмарківщина розкинувся Воротнівський садово-городній масив. На зупинці, що на галявині лісу, сидять в зажурі пенсіонери.
Скрізь дощі, а тут хоч би крапля впала! Геть погорів урожай полуниці, все сохне, води від копанки не наносишся. Далеко. Та й літа не ті. Кажуть люди, що якийсь Іван, що по першій ліній, в суху середу (перед Великоднем) щось там на своєму городі загородив. А то вірна прикмета — дощів не буде! Щоб пішов дощ, то треба ту огорожу розвалити. Майже за класиком. Пригадуєте? У Конотопі теж ціле літо не було дощу, зібрав Забрьоха чоловічу громаду і став раду радити. Щоб викликати дощ, варто втопити бодай одну відьму! У чиїй хаті відьма? На це запитання всі козаки підняли руки. Видать, кожна жінка — трохи відьма, але я не про те, я про те, що наше миле «верховне козацтво» радило не стогнати, а брати в руки лопати і садити капусту. Посадила, ну і що? Пропала, бо дощику треба. Капуста більше за всі овочі водолюбива. Невдалий з мене городник. Залишу я свою марну затію на поталу прем’єр-міністру. У нього це краще виходить. Чи, може, й тут ми «не догнали» його думок? Про яку то капусту він нам голову морочив? Адже на мові арго значення «капуста» зовсім інше, поділилася своїми підозрами луцька пенсіонерка Одарка Нєтопеж.