ЯК ЦЕ БУЛО: В’ячеслава Липинського поховали без прощальних промов

80 років тому перестало битися серце українського патріота В’ячеслава Липинського. Українське громадянство Луцька з жалем сприйняло цю важку втрату. У Братській Чесно-Хресній церкві було відправлено панахиду.

Ховали Липинського 2 липня у селі Затурці, тоді Горохівського повіту. «Сумна процесія пройшла від помешкання Липинських повз церкву, де до неї приєдналася ще й процесія православного люду. Після заупокійного богослужіння в костелі рідні, приятелі та знайомі віднесли домовину небіжчика на цвинтар, де його тіло лягло у родовому гробові.
На сумному обряді були присутні віце-воєвода Слєшинський, сенатор Станєвич. Від українського громадянства були присутні інж. Пилипчук, Єв. Петриківський, п. Редькова, Лебідь-Юрчак, доктор М. Левицький, Єв. Тиравський з дружиною, пані Білинська, інж. Васильківський і директор Білоцький.
На могилу патріота покладено багато вінків, серед яких виділяються вінки з блакитно-жовтими стрічками від українського громадянства, товариства ім. Лесі Українки, українського клубу «Рідна хата» в Луцьку. Згідно з волею покійного над домовиною не було виконано жодних промов».
Так писала про поховання волинянина газета «Українська Нива» у 1931 році.