МІСЦЕВІ ПРОГРАМИ І БЮДЖЕТИ – `ПІД ПРИЦІЛОМ` ГРОМАДСЬКОСТІ

Волинський прес-клуб представив результати моніторингу місцевих програм і бюджетів міст обласного значення та участі громадськості у процесі їх творення. Такий моніторинг здійснили на Волині вперше

Олександр ПИРОЖИК

Протягом двох останніх місяців минулого року Волинський прес-клуб спільно з регіональним відділенням Асоціації міст України здійснили аналіз муніципальних програм і бюджетів Луцька, Ковеля, Нововолинська та Володимира-Волинського за 2006-2010 роки, провели міні-інтерв’ю з депутатами відповідних рад, представниками виконавчих органів, підприємництва, організацій громадянського суспільства та журналістів регіональних ЗМІ щодо їх обізнаності про формування місцевих програм і бюджетів, його програмного розподілу чи перерозподілу, а також ролі громадськості у цих процесах. Загалом опитали понад 100 респондентів.
Моніторинг засвідчив, що влада ніби визнає, що громадськість до цих процесів необхідно залучати, але на практиці це не дуже видно. Як правило, громадськість залучають до обговорення так званих «легких» напрямків – молодіжних заходів, відзначення свят тощо. Тим часом більшість опитаних представників громадського сектору зазначає, що ніколи не брала участі у формуванні місцевих програм і бюджетів. Частина опитаних вважає, що ці програми не відповідають реальним потребам громади. Основні причини – залежність місцевого бюджету від державного, розробка цільових програм за принципом «зверху – вниз», без аналізу реального стану справ у тій чи іншій сфері, для «галочки», фінансування цих програм за залишковим принципом...
Один із експертів проекту, регіональний координатор проекту «Діалог» Асоціації міст України, кандидат економічних наук Богдан Самойленко зауважив, що кожне місто має свою специфіку в розробці місцевих програм. Муніципальні програми Володимира-Волинського – найбільш чіткі у постановці завдань і конкретних заходів. Особливістю Ковеля є домінування соціальної та культурно-інформаційної спрямованості програм. Програми Нововолинська – «на всі смаки», але на офіційному сайті міської ради їхні копії часто відсутні, а за 2006 рік узагалі немає жодної програми. Лідирує за кількістю муніципальних програм Луцьк, але в усіх програмах (за винятком Ковеля) відсутній компонент туристичної привабливості.
Із цим твердженням не погодився секретар Луцької міськради Григорій Пустовіт, котрий зауважив, що в обласному центрі розроблена і затверджена окрема стратегія розвитку туризму в місті Луцьку. Але ця програма була прийнята вже в цьому році, тож вона потрапить у наступний моніторинг.
Богдан Самойленко проаналізував також виділення коштів на ті чи інші проблеми місцевого значення. Він, зокрема, вважає, що в 2006-2010 роках місцева влада не надавала достатньої уваги проблемі доступу до об’єктів соціальної інфраструктури людей з обмеженими фізичними можливостями, не здійснила інвентаризації аварійно небезпечних об’єктів. Натомість виділялися кошти для підтримки українців за кордоном, хоча, на його думку, цією проблемою мала б опікуватися влада загальнодержавного рівня, створюючи умови, аби наші співвітчизники працювали у своїй державі.
Йому заперечив депутат обласної ради Анатолій Вітів, зауваживши, що підтримка українців – це не стільки підтримка наших заробітчан, скільки підтримка українського духу та українських святинь за кордоном. Потрібно об’єднувати українську націю, у тому числі й співвітчизників за кордоном, так робить кожна держава, яка себе поважає. І якщо теперішня центральна влада не надає цій проблемі достатньої уваги, це мусить робити місцева влада, особливо ж – у прикордонних регіонах.
Координатор прес-клубу Богдана Стельмах зазначила, що моніторинг показав іще одну сторону міських влад – наскільки вони відкриті для громади та готові оперативно реагувати на запити громадськості. Були висловлені серйозні претензії до мерії Ковеля, яка надала необхідні для моніторингу матеріали лише з третього разу, коли чиновникам пригрозили судом. Це може свідчити про небажання окремих чиновників показувати громаді, куди йдуть бюджетні кошти, на які цілі вони витрачаються. До слова, на «круглому столі» ковельчан не було, хоча їх і запрошували.