ЗВОРОТНИЙ ЗВ’ЯЗОК: варення з аличі за Уралом було «нарозхват»

На сюжет «Дав Бог урожай...», опублікований у нашій рубриці 27 серпня, отримали емоційний відгук нашого читача Миколи Кужелюка із с. Кроватка Рожищенського району.

«Прикро було дивитися, як цьогорічний небувалий урожай аличі зогнив, був потоптаний людьми і коровами,— пише він. — Я згадав свої шкільні роки, коли ми, дітлахи, заготовляли аличу у заздалегідь роздані стандартні 10-кілограмові ящики за ціною 30 копійок кілограм. «За аличу» я першим у селі купив собі велосипед «Орльонок», який коштував тоді 28 крб. Радості не було меж! Це був десь 1964 рік.
Згадав я і 1975-й. Тоді взимку я поїхав на Урал у Пермську область на лісорозробки. Якось із колегами купили на вечерю дві банки солянки і дві баночки варення з аличі. Коли в гуртожитку глянув на етикетку, то прочитав: «Рожищенський консервний завод». І це за 4,5 тисячі кілометрів від дому! Як же раділа цьому душа!
А що тепер? Маємо переробні заводи, дав Бог урожай, а де ж наші толкові, підприємливі організатори виробництва?» — обурюється читач.