Зателефонувала лучанка Галина Іванівна (прізвище просила не називати, бо їздити доводиться часто)...
Зателефонувала лучанка Галина Іванівна (прізвище просила не називати, бо їздити доводиться часто).
– Я інвалід війни, минулої неділі поверталася до Луцька з Колок. Близько 11-ої години підійшла до каси і попросила пільговий квиток. Касирка відповіла, що квитка не дасть, бо їй телефонували водії, що автобуси перевантажені, то щоб білетів не продавати. Може, й справді, подумала жінка, адже почався навчальний рік і їздять студенти. Аж тут і автобус підійшов «Дольськ–Любешів–Луцьк», і місця сидячі у ньому були. Але водій почав вимагати... квиточка! Довелося, тамуючи образу, пояснювати йому, що квиточка не дали через вказівку нібито... водія. Ось таке зачароване коло, по якому доводиться ходити літнім людям. І це тоді, коли пільги їм гарантує держава! – Дякую водієві, він таки довіз до Луцька, але чому так поводилася касирка? Адже на автостанції у той час було лише двоє пасажирів, – дивується Галина Іванівна. – Хотілося б знати, хто давав їй вказівку не продавати квитків?
