НАОДИНЦІ З ПРИРОДОЮ: хоч без плоду, та око милує...

Цю світлину зробив на своїй шестисотковій ділянці садівник-аматор і наш постійний дописувач Валентин Люпа.

— Яблунька ця у нас чомусь погано приживалася,— розповів він. — А в одного досвідченого садівника я прочитав пораду: щоб яблуні щедро родили, їх молодими треба кілька разів пересадити. От і вирішили ми з дружиною минулої осені поміняти яблунці «місце проживання». Весною вона порадувала цвітом, але він потрапив під заморозки, тому вродила не густо. А в перших числах вересня здивувала нас повторним цвітінням. Садівники кажуть, що це прокинулась зав’язь, яка з певних причин не розвинулася навесні. І хоч з осіннього цвіту плодів не буде, зате око милує — яблуні цвітуть!
А у ведучої рубрики рожевою піною зацвіла у ці дні вейгела квітуча, кущ, який зазвичай у нашому кліматі цвіте у травні—червні. У природних умовах вейгела росте на півдні Далекого Сходу, Північному Китаї, Кореї. Але все частіше цей красивий і невибагливий кущ можна побачити й у наших садах і парках, тим паче, що виведено чимало гібридів із вейгели рясноцвітної та вейгели квітучої.