Минулого року до “Волині” надійшло більше чотирьох тисяч листів...
Минулого року до “Волині” надійшло більше чотирьох тисяч листів
Редакційна пошта “Волині” постійно зростає, множиться кількість друзів та шанувальників нашої газети. Щодня у відділ листів і зв’язків з читачами листоноша доставляє кілька десятків конвертів, багато відвідувачів приходить у редакцію особисто із найрізноманітнішими питаннями, консультаціями, просто приносять свіжу інформацію. Минулого року редакція газети одержала понад чотири тисячі листів, що на тисячу більше, ніж у попередньому році. Жодного листа журналісти газети не залишили поза увагою. Ми завжди стараємось у міру своїх сил та можливостей прийти на поміч людям, розібратися у їхніх непростих проблемах, дати відповідь на питання, що хвилюють. Уже традиційно найбільша пошта у відділах рад і права та соціального захисту. Так складаються життєві обставини, що людям часто доводиться звертатися у редакцію саме за правовими консультаціями. Юридичні роз’яснення читачам “Волині” постійно готує один з найкваліфікованіших адвокатів області Сергій Федорович Сафулько. Відділ рад і права за минулий рік підготував й видрукував на шпальтах газети 64 відповіді на запитання, десяткам авторів відповіді дано особисто. Не менше хвилють наших читачів і зміни у пенсійному законодавстві. Відділ соціального захисту постійно співпрацює із фахівцями Пенсійного фонду та соціальної сфери. Як правило, спеціалісти з’ясовують та роз’яснюють і правові аспекти, і різні житейські ситуації, особливо, що стосуються пенсіонерів та інвалідів різних категорій, багатодітних сімей. 1124 листи пройшли через “Торбу див і загадок”. До відділу державного будівництва надходять листи з думками про те, якою має бути конституційна реформа і чи потрібно її проводити взагалі? Надруковано ряд листів про життя і діяльність ветеранських організацій області. Чимала пошта у відділах сатири і гумору, інформації, культури і освіти, національного відродження. Зокрема, людей цікавлять питання дотримання чинного законодавства працівниками силових структур і міліції в тому числі. Наприклад, у відділі інформації побільшало скарг на неправомірні дії співробітників державтоінспекції. Є нарікання на повільні, а часом і необ’єктивні розкриття важких резонансних злочинів. На сторінках газети за рік опубліковано більше ста листів лише з відділу національного відродження. Особливо активно обговорювали читачі польсько-український конфлікт часів Другої світової війни у зв’язку із відзначенням його 60-ліття, зініційованим польською стороною. У пошті відділу поменшало листів про міжконфесійні конфлікти, але парафіяни нерідко скаржаться на своїх священиків, на їх недостойну поведінку в побуті. Люди довіряють “Волині”, тому і пишуть відверті та безпосередні листи, телефонують про наболіле. Після листа Галини Мазурик з села Мельники Шацького району, в якому йшлося про стихійну дачну забудову біля озера Пісочне, з’явилась проблемна публікація “Курортна зона за шлагбаумом”. Хвилюючий лист волинянки, яка тепер живе на Львівщині, покликав журналіста “Волині” у її рідне село Гектари Горохівського району. Після цього надруковано критичну статтю під назвою “Хто підніме цілину на горохівських гектарах?”. Подібних прикладів багато. Власне, живі, хвилюючі листи дописувачів і служать основою для найцікавіших публікацій. Значною мірою завдяки їм твориться сатирична добірка “Кловня”. Тематика редакційної пошти різноманітна. Вона, як саме життя, — цікава і багатогранна. На превеликий жаль, ще багато листів-скарг у щоденній пошті про нарахування і перерахування пенсій, видачі всіляких інших соціальних виплат. Це засвідчує, що більшість таких проблем продовжують залишатися гострими для населення. Обіцяємо й надалі активно допомагати людям, а наш зворотний зв’язок будемо зміцнювати. Ми не можемо обманути читачів у їх очікуваннях, не можемо не виправдати їх довір’я і поваги. “Газета “Волинь” по праву вважається однією з найцікавіших газет в Україні, — пише у листі до редакції Юрій Миколайович Білик з села Замличі Локачинського району. — Тут багато цікавої і корисної інформації. У мене, інваліда другої групи, немає радіо, телевізора, бо не маю за що купити, та на передплату “Волині” гроші зекономив. З газети я завжди дізнаюся, що робиться у світі, що сталося в області... “Волинь” стала другом і порадником для нашої сім’ї”. Хвилюючий лист надіслав у передноворічні дні й відомий волинянин, наш постійний читач і дописувач Григорій Гуртовий із Торчина: “Ваша газета ще з 1947 року була моєю вчителькою як і про що писати. Майстерності вчився ще у Петра Марценюка та Якова Чернявського, інших класиків волинської журналістики. За останні роки “Волинь” набула високого громадського статусу своєю правдивістю, принциповістю, професійною майстерністю газетярів”. Велика редакційна пошта свідчить про активну позицію наших читачів. Наші журналісти й надалі будуть уважно ставитись до всіх листів, пам’ятаючи, що за кожним з них людські проблеми й болі. Василь ГІНАЙЛО, редактор відділу листів і зв’язків з читачами.
