Чи не кожного ранку, їдучи на роботу громадським транспортом, бачу у ньому школярів та студентів. Наслухатися від них можна багато чого. Нещодавно всю маршрутку «розважив» хлопець на вигляд класу восьмого-дев’ятого...
Чи не кожного ранку, їдучи на роботу громадським транспортом, бачу у ньому школярів та студентів. Наслухатися від них можна багато чого. Нещодавно всю маршрутку «розважив» хлопець на вигляд класу восьмого-дев’ятого.
Він голосно розмовляв по мобільному з кимось зі своїх друзів. Емоційно висловлюючи невдоволення початком навчального року, школяр у нецензурній формі розповідав товаришу, як йому набридла школа, навчання, вчителі, батьки і все на світі. Понарікавши так на своє важке життя, хлопець підсумував розмову коронною фразою: «Нехай батьки мені заплатять півтори штуки баксів за рік, тоді я, може, буду вчитися»... Прикро, але таких учнів зараз є чимало. Все більше дітей не бажають учитися, прагнуть лише байдикувати, тринькати гроші, які даються їхнім батькам зовсім нелегко. А через кілька років ці люди стануть основою нашого суспільства, - зауважила Любов Бархаба.
