Коли наші редакційні чоловіки вибирали поезію для вітальної адреси з нагоди 50-річчя нашого коректора Руслани Тимощук, вони зупинилися на таких віршованих рядках Григорія Чубая: «Коли до губ твоїх лишається півподиху, коли до губ твоїх лишається півкроку…» І ми, жінки, теж готові під ними підписатися, тому що це людина, яка насправді зіткана з любові...
Коли наші редакційні чоловіки вибирали поезію для вітальної адреси з нагоди 50-річчя нашого коректора Руслани Тимощук, вони зупинилися на таких віршованих рядках Григорія Чубая: «Коли до губ твоїх лишається півподиху, коли до губ твоїх лишається півкроку…» І ми, жінки, теж готові під ними підписатися, тому що це людина, яка насправді зіткана з любові.
Як коректор, Руслана Борисівна для наших читачів залишається «за кадром», хоча від того її робота у «Волині» не стає менш важливою. Чого гріха таїти, пишуча братія може промахнутися і в граматиці, і в пунктуації. А «блохи» доводиться виловлювати коректорам, в тому числі і Руслані Тимощук. Тому цілком заслужено за багаторічну сумлінну працю її нагороджено Почесною грамотою облдержадміністрації та Почесною грамотою обласної ради із врученням цінних подарунків. А ми у день ювілею побажали Руслані Борисівні взагалі уникати будь-яких помилок у житті, і ще стільки ж років залишатися такою красивою, сонячною людиною, якою вона є.
