КАЛЕНДАР: у католиків Великдень, а в православних — Благовіщення і Вербниця

Західний християнський світ дотримується григоріанського календаря, а тому Великдень вони святкують у першу неділю після дня весняного рівнодення. У Воскресінні Ісуса Христа християни бачать підтвердження життя після смерті, що і є головним змістом святкування.

Святкове богослужіння в католицьких церквах ще в ХІV столітті було перенесено з вечора на ранок суботи, коли віруючі йдуть до храму, щоб освятити яйця і воду. Після запалювання нового вогню за допомогою кресала освячуються свічки. Вважається, що віск пасхальної свічки захищає від нечистої сили. Символом католицької Пасхи є великодній заєць або кролик. У формі зайця випікають булочки, роблять шоколадки, малюють на листівках, прикрашають вітрини й вулиці.
А у православних шостий тиждень Великого посту називають Вербним, а Вхід Господній в Єрусалим — ще одне дванадесяте свято, що припадає на неділю Вербного тижня. Воно має чимало традицій і звичаїв, серед яких — освячення верби, адже священні пальмові гілки, якими в Єрусалимі зустрічали Ісуса Христа, у нас не ростуть.
Сьомий, останній перед Пасхою тиждень Великого посту називається Страсним. Кожен його день має особливе значення для віруючої людини, оскільки розкриває євангельську історію Ісуса Христа від входу в Єрусалим до мученицького розіп’яття на хресті.