БЛІЦ-ОПИТУВАННЯ

1. У яких випадках ви переходите на російську мову?
2. Що ви робите особисто для захисту української мови?

Андрій ШКІЛЬ,
депутат Верховної Ради, фракція БЮТ (м. Київ):
— Тільки під час спілкування з громадянами Росії. І то не з усіма, а лише з тими, які дійсно не розуміють української мови. А це буває досить рідко, адже багато так званих росіян — учорашні українці, які отримали російське громадянство.
— Як парламентар виступаю співавтором низки відповідних законопроектів. Як публічний діяч — спілкуюся тільки українською мовою, демонструючи таким чином її невторинність. Але в Україні досить важко захищати мову одній людині, тут бажано діяти колективно, маючи відповідні фінансові ресурси. Приклад тому — журнал «Український тиждень». Вважаю, що це найбільший український прорив за двадцять років.

Ірина ФАРІОН,
кандидат філологічних наук, член політради ВО «Свобода» (м. Львів):
— Ніколи. Не може бути ніяких випадків. Перехід на іншу мову в своїй країні — ознака психічної слабкості, а я вважаю себе психічно і психологічно сильною людиною. Інша справа, коли буваю за кордоном. Перед тим намагаюся хоч трошки підучити мову іншої країни. Трохи знаю турецьку, грецьку, болгарську.
— Нещодавно «Свобода» видала добірку студентського мовного плаката «Слово — меч духовний». З моєї ініціативи обласний бюджет виділив 50 тисяч гривень на придбання цих плакатів для шкіл області. З подачі «Свободи» облрада також затвердила постанову про заборону музичного супроводу у транспорті. Почувши в маршрутці музику, яка, як правило, є примітивною «рускоязичною попсою», громадянин може поскаржитися, і власник та водій будуть покарані. Зараз працюю над монографією про статус руської мови у 14-17 століттях. Сподіваюся, це буде моїм скромним внеском у незнищенність рідного слова.

Вадим КОЛЕСНІЧЕНКО,
депутат Верховної Ради, фракція Партії регіонів (м. Київ):
— Найчастіше тоді, коли до мене звертаються російською. Або коли мені, як політику, який захищає інтереси своїх виборців, потрібно принципово демонструвати своє ставлення до російської мови.
— Я нічого не роблю для захисту української мови, так само як російської чи будь-якої іншої мови. Але роблю все від мене залежне, щоб відстояти право людини на вільне використання рідної мови. Авторитетні європейські інституції неодноразово вказували на порушення цього права. Тільки за останніх 2 роки 5 європейських інстанцій наголошували на необхідності реалізувати право кожного в Україні навчатися рідною мовою.

Світлана БОГДАН,
кандидат філологічних наук, професор ВНУ (м. Луцьк):
— Я особисто ніколи не переходжу на іншу мову спілкування, крім української, але за умови, коли остаточно пересвідчуся, що співрозмовник не знає або не розуміє української. Але не раз бувало так, що в моїй присутності дуже багато людей, які навіть вдома спілкуються російською, принаймні намагалися перейти на українську мову спілкування.
— Треба захищати не мову — вона самодостатня. Треба людей захищати, нас, носіїв мови. Спонукати до того, щоб ми не мімікрували. Бо мові, як системі, з таким давнім історичним коренем, традицією, потужною функціональною системою, нічого не загрожує. Мову потрібно захистити тільки законодавчо — шляхом продуманої мовної політики. А також захистити від деяких мовців, які забули про те, що рідна мова є осердям національного духу. Для всіх громадян України, незалежно від національності, вона асоціативно має співвідноситися з державними символами.

Тарас ПЕТРИНЕНКО,
народний артист України (м.Київ):
— На російську переходжу тільки в тому випадку, якщо мій співрозмовник — гість із Росії. Але якщо бачу, що російською говорять мої співгромадяни, намагаюся не йти у них на поводу. Запитую: «Ви з України чи звідкілясь приїхали?» Якщо іноземці, які не знають української мови, з великою повагою переходжу на російську.
— Я сам захищаю її насамперед у собі, а потім і публічно, за першої ліпшої нагоди — на концерті чи поза сценою. Таким чином намагаюся довести людям, що треба говорити українською мовою, її використовувати. Без ужитку рідне слово загине. Якщо, не дай Бог, введуть ще якусь другу мову, українську витіснять за кілька років, тому що нею можна буде не користуватися.

Бліц-опитування провела Тамара ТРОФИМЧУК.