«Про те, як розрізнити у весняному багатоголоссі дрозда співочого, я вже якось розповідав. Але гідним його суперником у співі може бути і дрізд чорний, пташина вагою 120 грамів...
«Про те, як розрізнити у весняному багатоголоссі дрозда співочого, я вже якось розповідав. Але гідним його суперником у співі може бути і дрізд чорний, пташина вагою 120 грамів.
Забарвлення дорослих самців оксамитово-чорне, дзьоб — жовтий. Самки темно-бурі зверху і сірувато-бурі знизу. Шия і воло мають рудувато-білуватий відтінок із темними поздовжніми смужками. У пошуках їжі вони частенько спускаються із дерев на землю і швидко бігають між кущами. Мають характерну звичку смикати хвостом. Гнізда у вигляді кошичка, сплетеного із трави, гілочок, моху, розташовують у розвилках гілок дерев і кущів, частенько зовсім низько над землею. Іноді гніздяться під дахами нежилих будинків чи хлівів. Повна кладка із 5—7 зелених із коричневими плямами яєць, двічі за сезон — у квітні й червні. Їх насиджує переважно мама-дроздиха 13—15 днів. Малюки, за моїми спостереженнями, знаходяться у гнізді два тижні. Якщо ці птахи оселилися поблизу вашої оселі — вважайте, що вам пощастило, адже вони знищують багато комашні, шкідливої для лісу, парку, саду. До того ж, самці у весняний період — неперевершені співаки, особливо — під час сходу та заходу сонця. Своїми голосами наче озвучують народження і згасання дня». Спостерігав за красивими і корисними птахами Полісся орнітолог-любитель Павло Шесталюк із с. Хворостів Любомльського району.
