Світлина, яку запропонував редакції напередодні 9 Травня наш автор, доцент кафедри соціології ВНУ ім. Лесі Українки Олександр Дурманенко, викликає цілу гаму почуттів. Цю картинку із грізного металу й живої природи він «підглянув» у Музеї військової техніки в Луцьку...
Світлина, яку запропонував редакції напередодні 9 Травня наш автор, доцент кафедри соціології ВНУ ім. Лесі Українки Олександр Дурманенко, викликає цілу гаму почуттів. Цю картинку із грізного металу й живої природи він «підглянув» у Музеї військової техніки в Луцьку.
У дні, коли ми святкуємо 67-у річницю Перемоги, горобчик, що примостився у жерлі гармати, виглядає таким собі крилатим символом миру і весни. От тільки пам’ять обпікають спогади та гіркі сльози тих, хто знав війну в обличчя — не з книг і кінофільмів. За понад три десятиліття журналістських доріг стільки їх було переслухано, занотовано... Нині, коли пишуться ці рядки, із меморіалу Вічної Слави долинають бравурні марші, щемливі мелодії воєнних літ, звучать слова вдячності тим, хто життям і кров’ю здобував перемогу над грізним ворогом. Завтра, коли ви візьмете до рук цю газету, на календарі буде 10 травня. У відомого письменника і публіциста Віталія Коротича є книга із такою ж назвою — «Десяте травня». У ній письменник закликає нащадків пам’ятати ветеранів, шанувати їх не тільки у День Перемоги, а власне тоді, коли наша пам’ять і увага їм найбільш потрібні — в їх нелегкі будні, що настають після свята. Книга була написана, коли ветеранів-фронтовиків було серед нас ще багато. Нині їх залишилися одиниці. Тож пам’ятаймо про десяте травня!
