Так їх величають у народі за нестримне буяння природи, за татарське зілля, любисток, чебрець, васильки, канупер, що примандрують цього дня із полів та лугів до наших осель, сповнивши їх терпкими й духмяними пахощами...
Так їх величають у народі за нестримне буяння природи, за татарське зілля, любисток, чебрець, васильки, канупер, що примандрують цього дня із полів та лугів до наших осель, сповнивши їх терпкими й духмяними пахощами.
За церковним же календарем завтра — Трійця, П’ятидесятниця, а далі — зішестя Святого Духа на апостолів, бо, як сказано у книзі про свята православної церкви, «Церкву нашу ми не створили, але отримали її у спадщину від Христа і Духа Святого, від апостолів, від отців і вчителів Церкви». Тропар свята — «Благословенний, Ти, Христе Боже наш, що рибалок премудрими показав, зіславши їм Духа Святого, і ними увесь світ уловив, Чоловіколюбче, слава Тобі!». У кожному регіоні України ці свята пов’язані з прецікавими традиціями, зокрема, із вшануванням померлих предків, хресними ходами до криниць, освяченням будівель, молодіжними забавами. А сьогодні, у «зелену суботу», здавна існує звичай поминати тих, хто загинув безвісти на далеких дорогах, у чужих краях, а таких у нас в Україні завжди було багато. Спочатку — козаки, пізніше ті, що гинули у боротьбі з ворогом у війнах, визвольних змаганнях, «гарячих точках».
