Арістотель казав, що дружба — це одна душа на два тіла. Коли моє тіло не у найкращому стані перебувало у відділенні реанімації Луцької міської клінічної лікарні, душею зі мною були не тільки мої рідні, а й співробітники фондів Бориса Климчука «Рідна Волинь» (як і засновник фонду) та Ігоря Палиці «Новий Луцьк»...
Арістотель казав, що дружба — це одна душа на два тіла. Коли моє тіло не у найкращому стані перебувало у відділенні реанімації Луцької міської клінічної лікарні, душею зі мною були не тільки мої рідні, а й співробітники фондів Бориса Климчука «Рідна Волинь» (як і засновник фонду) та Ігоря Палиці «Новий Луцьк».
Вони перерахували на лікарняний заклад кошти, достатні для того, щоб, перебуваючи у ньому, ні я, ні мої рідні не турбувалися ні про пігулки, ні про шприци. Спасибі! Дякую за посильну допомогу колегам із редакцій газет «Віче-інформ» (і персонально Л. Г. Лень), «Волинь-нова», «Волинська газета», «Відомості», усіх інших друкованих та кількох інтернет-видань, зокрема, «Волинському інформаційному порталу». Величезне спасибі за підтримку усім моїм друзям, зокрема Р. П. Новосаду, С. С Бондаруку, І. М. Кобаку, О.П. Шумику! Дякую за матеріальну допомогу людині, знайомство з котрою мені навіть важко пригадати — Л. І. Луцику. Особливе «спасибі» кажу людям, завдяки яким я, зрештою, й здатен написати цю подяку і продовжую життя — лікарю-анестезіологу Р. В. Мельнику, лікарю-нейрохірургу В. Л. Вознюку, усьому персоналу відділень реанімації та нейрохірургії Луцької міської клінічної лікарні та, звичайно ж, її головному лікарю Ларисі Петрівні Духневич. Як сказав один із тих, хто першим прийшов мені на допомогу: мій корабель відремонтовано, він знову пішов у плавання. Дякую усім до цього причетним ще раз! Ігор ЧУБ, журналіст.
