Під опікою Катерини Ананіївни Венграновської, патронажної медсестри Луцької міської організації Товариства Червоного Хреста, 198 одиноких людей похилого віку. В їх оселях ветеран патронажної служби, а працює жінка в Червоному Хресті вже більше 30 років, бажаний гість.
Під опікою Катерини Ананіївни Венграновської, патронажної медсестри Луцької міської організації Товариства Червоного Хреста, 198 одиноких людей похилого віку. В їх оселях ветеран патронажної служби, а працює жінка в Червоному Хресті вже більше 30 років, бажаний гість. У цьому переконалася, відвідавши разом з Катериною Ананіївною кількох її підопічних. Перша адреса, куди відправилися, — вулиця Глушець,25. Старий двоповерховий будинок. Крутими і скрипучими дерев’яними сходами піднімаємось на другий поверх. Заходимо у вузесенький коридорчик. Господиня — відома на Волині громадська діячка, кінофотоаматор Ірина Левчанівська підсовує нам табуретки, вибачається, що не може запросити до кімнати, «бо там втрьох не розмістимось». А жила жінка, донька першого депутата від Волині в сенаті Польщі Олени Левчанівської, спадкоємиця пам’яті великої родини, яка дала Україні двох академіків, у двокімнатній квартирі. Її отримав ще батько Олександр Левчанівський. В 1945-ому підселили до Левчанівських жінку-східнячку. Начебто тимчасово. Але, як виявилось, кімнату відібрали. Так уже трапилося, що доживати віку доводиться самій. Правда, відвідує соціальний працівник, дівчина, яку Ірина Олександрівна з любов’ю називає Тетяночкою, пощебече, допоможе прибрати у кімнаті, принесе продукти. Але ж хочеться поговорити й з ровесниками. Отож приходу Катерини Ананіївни особливо рада. — Катя мені, як рідна сестра, — каже Ірина Олександрівна. — З нею ділюся найсокровеннішим. У нас — спільні інтереси. Катя щось цікаве прочитає у пресі — розкаже мені. Коли треба — зробить укол, тиск виміряє. Попрошу принести газети, бо самій важко спускатися на перший поверх, — не відмовить. Поки ми розмовляли, Катерина Ананіївна, прилаштувавши на табуретці тонометр, вимірювала тиск. Того дня у підопічної він був високим. Порадила не виходити на вулицю, поцікавилася чи має жінка необхідні пігулки. Катерині Ананіївні болить, що більшість підопічних змушена купувати медикаменти за власні гроші. Безплатно отримують їх лише найбідніші. Разом з Катериною Ананіївною заглянули до ще одного її підопічного — 80-річного Миколи Шиманського. Того дня йому не призначали ніяких медпроцедур. Але патронажна сестра вирішила зайти, поцікавитися здоров’ям. Ось уже тривалий час чоловік живе сам (дружина — померла, а діток — Бог не дав). Часто «скаче» тиск, паморочиться голова, підводить серце. Лікарі призначають ін’єкції. Ось і виручає патронажна медсестра. — Катерина Ананіївна — професіонал. Має легку руку. Зробить укол так, що й не почуєш, — каже Микола Федорович. — Та й душу в розмовах з нею відведу. У нас однакові політичні погляди. Ми обоє — патріоти України. В обласному Товаристві Червоного Хреста працює 80 патронажних сестер. Обслуговують вони найбідніших — одиноких пенсіонерів, дітей-сиріт, інвалідів. Щоранку отримують в поліклініці призначення лікаря — і починають обхід підопічних. Роблять ін’єкції, перев’язки, масаж, міряють тиск. При потребі і в квартирі приберуть, і за продуктами чи ліками підуть, газету чи листа прочитають. Щодня патронажні сестри повинні відвідати до десяти підопічних. Отож, «намотують» чимало кілометрів. Крім того, патронажні сестри чергують у медико-соціальних центрах, беруть участь в благодійних акціях. За свою працю отримують мінімальну зарплату. Червоний Хрест — організація, яка існує за рахунок добровільних пожертв, тому в обов’язки кожної сестри входить збір благодійних внесків. З скарбничкою ходять жінки по фірмах і організаціях, просять надати посильну грошову допомогу. Луцьку міську організацію постійно підтримують Скандинавська дитяча місія, релігійні конфесії, окремі малі підприємства, наприклад, «Зоря», супермаркет «Край», ВАТ «Луцьк Фудз», філія страхової компанії «Саламандра-Десна». Але нерідко перед патронажними сестрами керівники фірм і фірмочок закривають двері. За спостереженнями сестер — чим багатша фірма, тим образливіше відмовляють. Обласна організація Товариства Червоного Хреста проводить збір коштів, продуктів харчування, речей першої необхідності для малозабезпечених і знедолених. Усіх, кому не байдужа чужа біда, хто готовий допомогти ближнім, чекають на вулиці Суворова,5. Євгенія СОМОВА.
