ГОЛОВНЕ – НЕ ЗБИТИСЯ З ДОРОГИ - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.17 € 30.65

ГОЛОВНЕ – НЕ ЗБИТИСЯ З ДОРОГИ

Чому наша православна церква не дотримується Євангелії (охрещує немовлят), адже сказано: «Хто увірує, нехай охреститься». Це людина повинна робити свідомо, давати обітницю Богові служити Йому до кінця днів своїх у зрілому віці. Як може дитя увірувати?..

ЗАПИТАННЯ ЧИТАЧА: Отець Олег, прочитавши Вашу рубрику, вирішила написати Вам листа…
Чому наша православна церква не дотримується Євангелії (охрещує немовлят), адже сказано: «Хто увірує, нехай охреститься». Це людина повинна робити свідомо, давати обітницю Богові служити Йому до кінця днів своїх у зрілому віці. Як може дитя увірувати?..
смт Стара Вижівка. Н. Ч.
ВІДПОВІДЬ: Стосовно дорослої людини так воно і є, але стосовно дитини акценти дещо зміщуються. Хіба можна було б стверджувати, що діти й осуджені будуть за невір’я своє разом із дорослими, як сказано: «Хто не ввірує – засуджений буде»? Безумовно ж, ні! Новонароджене немовля – як чистий аркуш паперу. Гріх іще не спотворив його душу, не проявився назовні, хоча й існує в серці дитини у вигляді закону полоті, туго закрученої пружини потенційного, так званого первородного гріха. Чи ж можна, знаючи це, не допускати дітей до Христа, свідомо позбавляючи їх Благодаті Святого Хрещення? Коли учні забороняли дітям приходити до Ісуса, Він докоряв їм за це.
Противники хрещення дітей посилаються на те, що благодать Всесвятого Духа подається по вірі, а, отже, немовлята, які не здатні свідомо вірити, не можуть, мовляв, і здобути Благодаті. Проте, ми маємо у Святому Письмі приклад, коли Благодать зійшла на людину по вірі інших людей – у даному випадку по вірі чотирьох друзів, що принесли до Ісуса тіло свого паралізованого товариша, який втратив уже всяку надію на зцілення. Так само по вірі хрещених батьків подається Благодать й дитині, яку принесли вони до храму.
У новозавітній Церкві хрещення замінило собою старозавітне обрізання. Але ж у старозавітній Церкві обрізання здійснювалося на восьмий день після народження! Чому ж відмовляємося сьогодні від хрещення немовлят – від цього новозавітного обрізання, адже ж сказано: «Покайтеся, і нехай же охреститься кожен із вас у Ім’я Ісуса Христа… Бо для вас ця обітниця, і для ваших дітей (!)».
Віруючі батьки бажають виховати у вірі й дітей своїх. І це природно, що християни хочуть бачити християнами і своїх нащадків. Хрещення сина чи доньки – це обітниця перед Богом виховати дитину віруючою й вірною, обітниця того, що батько й матір зроблять усе належне, аби дитина, зростаючи фізично, зростала також і духовно, як і сказано про маленького Ісуса, Який є «шлях, і правда, і життя»: «А дитина росла, і скріплялась на дусі». Свого часу святий Григорій Богослов дорікнув матері-християнці, яка боялася хрестити свою дитину, через маловірство своє, мовляв, раптом виросте недостойною звання християнина: «У тебе є дитина? Не давай часу, аби збільшилося пошкодження. Нехай освячене буде в дитячих літах, від малецтва присвячене Духу. Ти боїшся печаті через неміч єства, як малодушна та маловірна мати? Але Анна і до народження обіцяла Самуїла Богові, й після народження невдовзі посвятила та виховала для священничої ризи, не боячись людської немочі, але віруючи в Бога».
Перші християни часто приймали святе хрещення сім’ями. Та й апостоли, як про це свідчить нам Святе Письмо, охрещували цілі родини. Так, ми читаємо про хрещення дому Лідії, дому Корнилія сотника, дому Степанового, проте ніде не сказано про виключення з цього хрещення дітей…
І останнє. Безумовно, Церква переживає тяжкі часи – часи скорботи, випробувань, часи охолодження віри. Світські засади увійшли в церковне життя, і номінальна релігія сьогодні загалом нагадує оту блудницю, що її бачив Іван Богослов у своєму об’явленні (див. 17-й розділ Апокаліпсису). Але Господь наш Ісус Христос «учора, і сьогодні, і навіки Той Самий!» І так само, як і тоді, на зорі християнства, так і сьогодні щедрою рукою подає Він вірним Своїм Благодать. Була б віра! А якщо є вона, ця віра, в серцях рідних, хресних батьків дитини, у священика, – то й «По вірі вашій – хай буде вам!» І сходить благодать Всесвятого Духа на новоохрещеного раба Божого, і відкривається на Небі, у сфері Духа іще один «особистий рахунок», на якому чекають «щасливого власника» безмежні духовні скарби. Дай Бог, щоби ставши повнолітнім, свідомим віруючим, не загубив він дороги до тієї скарбниці і, ведений Духом Божим, увійшов у широко прочинені Двері, з відвагою приступивши до престолу Благодаті.