КРАСА ЗЕМНА: і з яких прекрасних вуст це все злітало!

Як сказав нам по телефону лучанин Олесь Бруль, він не знав, чи обурюватися, чи бентежитися і захоплюватися.

Чекаючи на дизель-поїзд Ківерці-Стоянів, на одній із станцій він раптом почув розмову на підвищених тонах, яка доносилася із каси. Жіночки розмовляли, щедро пересипаючи свою мову добірними матюками. Аж вуха в’янули і ставало соромно, казав читач. Образ його вималював таких собі мегер. Яким же було його здивування, коли із дверей випливли спочатку одна, а за нею інша справжні пави. Молоді, вродливі, стрункі, з променистими поглядами диво-очей і соковитими вустами, з яких і злітала та похабщина, яку ми звикли, усе ж, більше чути від чоловіків. Пасажир-читач ще більше збентежився і запитував, як таке може бути, така дивовижна невідповідність змісту і форми. Він не знав і ми не знаємо, а ви?