Як людина, яка вболіває за Волинь, як депутат обласної ради, лідер обласної організації Партії регіонів я маю потребу публічно просити у волинян вибачення за безпорадність Волинської обласної ради, спричинену безвідповідальністю так званих опозиційних депутатів...
Як людина, яка вболіває за Волинь, як депутат обласної ради, лідер обласної організації Партії регіонів я маю потребу публічно просити у волинян вибачення за безпорадність Волинської обласної ради, спричинену безвідповідальністю так званих опозиційних депутатів
Олександр БАШКАЛЕНКО
5 вересня на черговому сесійному засіданні депутати повинні були першочергово ухвалити рішення про спрямування додаткових 6 мільйонів гривень державної субвенції місцевим бюджетам на добудову, реконструкцію, функціонування закладів медицини, освіти, культури, соціальні потреби. Передбачалося також вперше за часи незалежності прийняти рішення про фінансування ще цього року більше 1 мільйона гривень за обласною програмою забезпечення житлом дітей–сиріт. Однак зверхники так званих опозиційних сил забажали, всупереч порядку денному, не сорок п’ятим, а першим і головним розглядати «мовне» питання. Депутатська більшість не погодилася з вимогою, оскільки обласна рада уже підтримала українську мову як єдину державну і ухвалила аж два відповідних звернення. Після того опозиція скликала позачергову сесію з цього приводу, однак сама ж (конкретно — фракція БЮТ) на це зібрання і не прийшла. Приблизно те саме трапилося і цього разу. Опозиція не прийшла після витребуваної нею ж перерви, як наслідок, депутатський корпус втратив кворум для прийняття будь–якого рішення. Відтак інваліди та ветерани не отримали додаткових коштів на оздоровлення; соціально не захищені сім’ї — на придбання твердого палива і скрапленого газу; недоотримає асигнувань дитсадок у с. Комарове Маневицького району і школа с. Гряди Іваничівського району; можуть не дочекатися капітального ремонту тепломережі вихованці центру соціально–психологічної реабілітації дітей у Ковелі, а хворі на ниркову недостатність — життєво необхідного гемодіалізу; не матимуть довгоочікуваного власного даху над головою і сироти. Це — лише мала частина потреб і об’єктів для виділення фінансування, яке належало затвердити на останній сесії. Зробити це потрібно було негайно: є гроші, Бог дає погоду, треба встигнути завершити роботи до зими. Окрім того, не використані до кінця року державні кошти мають бути повернуті до бюджету. Тоді ж у чому позиція опозиції? Це — поза: нещира, зухвала, зневажлива, егоїстична. Де патріотизм? Він — голослівне маскування істеричного прагнення будь–якою ціною потрапити до Верховної Ради (обидва ініціатори блокування роботи сесії — зареєстровані кандидати). У чому їхня суспільна цінність? Обидва вони не сіють і не жнуть, їхня робота — це ходіння по партійних штабах, їхній слід — це розбрат, сум’яття, безлад, популізм і провокації. Після усього, що сталося, вони безсоромно викривляють події, виставляючи себе героями! І це — не вперше. Більшість волинян уже остерігається наступати на старі граблі: хто надме найбільшу бульбашку — той і любий. От така, роздмухана до неймовірних розмірів, булька опозиційних функціонерів затьмарила ваші насущні потреби. Усі ми вже переживали часи економічних негараздів, поглиблених політичною кризою. Ніхто сьогодні не сумнівається у взаємозалежності цих двох явищ. Розуміючи ціну політичних розбіжностей, усвідомлюючи загрозу наслідків міжусобиць, Партія регіонів вкотре заявляє: ми готові до діалогу і порозуміння з опонентами. Але на рівні конструктивної співпраці, а не голослівних заяв. Переконаний, волинянам потрібні ефективні дії, конкретні справи, реальні об’єкти. Рішення треба приймати сьогодні, ми не маємо часу на суперечки. Ми йдемо до людей з такими реальними справами, кажемо про зроблене і про те, що належить зробити першочергово, в цьому році, у найближчій перспективі. Це — наша позиція! У наших опонентів — інша мета. Що з цього обрати — вирішать волиняни.
