ВІКТОР ЮЩЕНКО: «ПОДОЛАТИ НАЦІОНАЛЬНИЙ РОЗКОЛ І ЗАНЕПАД МОЖЕ ТІЛЬКИ ПАТРІОТИЧНА СИЛА»*

Президент України (2005-2010 рр.), лідер партії «Наша Україна» Віктор Ющенко прокоментував основні виклики, перед якими опинилася Українська держава напередодні виборів

«РУЇНУ ДОСЯГНУТО»
— Як ви можете охарактеризувати поточну ситуацію в Україні? Багато хто нарікає, що жити стало тяжче, але на кожному кроці нам говорять про те, що стабільності уже досягнуто?
— Досягнуто руїну. Напередодні виборів 28 жовтня Україна дійшла до межі економічної катастрофи та політичної кризи. Стабільність є лише у тенденції до погіршення. Ми живемо в умовах падіння економіки, невиплати заробітної платні, проблем у покритті видатків бюджету. Уряд набирає боргів, чим посилює загрозу дефолту, коли мусить визнати свою нездатність повернути ці гроші. Україна вже на четвертому місці в переліку переддефолтних країн.
Людей далі ведуть манівцями. Кризу замовчують, натомість обіцяють дати тисячу гривень за вклади в Ощадбанку, збільшити пенсії та заробітні плати. Людей дезорієнтують щодо їхніх власних економічних перспектив, а криза набирає обертів із випуском додаткових грошей та сплеском інфляції. У результаті бідні заплатять за багатих та стануть ще біднішими.
Темпи підвищення прожиткового мінімуму, реальної заробітної плати чи мінімальної пенсії разів у чотири–п’ять менші, аніж 4-5 років тому, коли ці показники не опускалися нижче 50%-го приросту щороку. Щоб взяти це з бюджету, треба дати розвиток економіці. Потрібно мати свій малий і середній бізнес, як локомотив, що піднімає сьогодні будь–яку національну економіку.
Ми бачимо атаку на національну валюту. Були і гірші часи, але вразливість гривні сьогодні у тому, що з високих кабінетів не чути, щоб на захист її говорили одним голосом. І влада, і опозиція мають стати на одну позицію — позицію стабільності курсу. А ми чуємо політичні коментарі, спекуляції. Цим розхитують човен, і може зчинитися така буря, що Нацбанк не втримає ситуацію. Вдумайтесь: йдеться не лише про національну валюту — йдеться про те, як ми будемо жити завтра. Поки що робиться так, щоб завтра ми стали бідніші.

«МИ ЗАБУЛИ ПРО ПОЛІТИЧНУ ДИСКУСІЮ, ПРО НАЦІОНАЛЬНИЙ ДІАЛОГ І ПРО ТІ ЦІННОСТІ, ЯКІ В НЬОМУ Є ГОЛОВНИМИ»
— Чому політики не шукають способу вийти з такої ситуації? Кому вигідно подальше погіршення ситуації, адже на часі вибори до Верховної Ради?
— На жаль, політично Україна слабшає. Парламент не може дати відповіді на виклики внутрішнього та зовнішнього характеру через протистояння двох основних сил. Два роки ми бачимо битви «стінка на стінку», але реальної роботи немає. Видовище парламентської війни привчає суспільство до війни. Ми забули про політичну дискусію, про національний діалог і про ті цінності, які в ньому є головними. Дві авторитарні партії пропонують нам варіант «стінка на стінку». З нами примітивно грають, але грають у небезпечні речі.
Політика дестабілізації, внутрішньої дестабілізації вигідна керівній партії, бо це дає можливість виправдати серію обмежень громадянських свобод.
Дестабілізація, очевидно, цікава і так званій опозиції — партії «Батьківщина», бо тільки знаходячись в атмосфері нестабільності, можна говорити про свій прихід до влади, без пропозицій програми завтрашнього дня.

«СЮЖЕТ РОЗКОЛУ УКРАЇНИ ТА ЇЇ МІЖНАРОДНОЇ ІЗОЛЯЦІЇ ВЛАШТОВУЄ РОСІЙСЬКУ СТОРОНУ»
— Ви говорите про серйозні речі, такі, як суспільний конфлікт, громадянське протистояння. У такому контексті часто говорять про зовнішні сценарії; авторитарні уряди, наприклад, дуже бояться так званої «арабської весни» — масових виступів на вулицях, які приводять до усунення влади.
— Тут ідеться про протилежний сценарій. Безумовно, сюжет розколу України та її міжнародної ізоляції влаштовує великого політичного гравця — російську сторону. Думаю, чим більше Україна заглиблюється у національні протиріччя, включаючи такі теми, як мова, церква, історія, тим повніше вона потрапляє до сюжету «Білорусь-2». І кожен заблокований крок до Європейського Союзу з його високими демократичними стандартами та економічним розвитком — це десять кроків назустріч нео–СРСР із його авторитаризмом та економічною деградацією.
І тому, коли ми сьогодні говоримо про це, то що ж може бути альтернативним такому вибору? Найчеснішу, найдостойнішу відповідь із того проекту дестабілізації, національного занепаду можуть дати тільки патріотичні політичні сили, які об’єдналися навколо партії «Наша Україна».
— Але це абстрактні речі для пересічного українця. Як ви зробите їх зрозумілими для людини, якій потрібно дати більшу пенсію чи зарплату?
— Я говорю про базисні речі. Соціальні стандарти, гарантовані права людини, вищі зарплати і пенсії є у країнах, які живуть в спільній культурі, у власній історії, із власною мовою, власним словом. Вони — інтегровані, а тому здобувають великі перемоги. А по–друге, вони є демократичними. Межа бідності у Франції у сорок разів вища, ніж середня зарплата у середньоазійських авторитарних країнах. Жоден авторитарний режим не може продемонструвати високий соціальний стандарт.
Український інтерес знаходиться у Європі — і політичний, і економічний. І коли ведеться дискусія, де економічний ринок України, на якому продаватиметься український метал, зерно, текстиль, будь–яка вітчизняна продукція? Очевидно, що на ринку більш об’ємному, більш перспективному. Але Євросоюз — це не тільки колосальний ринок і мільйони платоспроможних покупців, до яких можна дійти, отримавши асоційоване членство, створивши зону вільної торгівлі. ЄС — це насамперед спільні політичні цінності, свобода та демократія, стабільність у розвитку, повага до державного суверенітету і національних особливостей кожної країни. До цих цілей може повести лише патріотична європейська політична сила.