В одному з випусків сторінки «Любить! Не любить» мова йшла про повторні шлюби...
В одному з випусків сторінки «Любить! Не любить» мова йшла про повторні шлюби. А як бути, коли він чи вона вже були вінчані? В яких випадках церква може дати розлучення? Ці питання задають наші читачі. Ось що говорить з цього приводу капелан СЄНУ імені Лесі Українки, настоятель Свято-Петропавлівського храму в селі Коршовець Луцького району Віктор Михалевич:
-Про розлучення Господь наш Ісус Христос навчає через Євангеліє від Матфея: «І підійшли фарисеї до Нього, і, випробовуючи, запитали Його: «Чи дозволено дружину свою відпускати з причини всякої?» А Він відповів і сказав: «Чи ви не читали, що Той, Хто створив споконвіку людей, створив їх чоловіком і жінкою? І сказав: «Покине тому чоловік батька й матір, і пристане до дружини своєї, і стануть обоє вони одним тілом, тому-то немає вже двох, але одне тіло. Тож що Бог з’єднав — людина нехай не розлучає!». «Вони кажуть Йому: «А чому ж Мойсей заповів дати листа розвідного та й відпускати?». Він говорить до них: «То за ваше жорстокосердя дозволив Мойсей відпускати дружин ваших, спочатку ж так не було. А я вам кажу: «Хто дружину відпустить свою не з причини перелюбу і одружиться з іншою, той чинить перелюб…». В іншому місці, у старозаповітній Книзі пророка Малахії сказано: «Бо ненавиджу розвід — говорить Господь. — Тому свого духа пильнуйте, і не зраджуйте!» Напевно, те ж саме жорстокосердя (відсутність любові Божої, яка «довготерпить, милосердствує, все прощає…») заважає і сьогодні нам повноцінно жити. Розлучення — це гріх, це те, що заборонено Богом і Його Церквою. Та все ж, щоб не допустити більшого гріха, іноді з дозволу архієрея (владики) допускається церковне розлучення та другий, а вкрай рідко і третій шлюб. Основними канонічними причинами для церковного розлучення є: смерть одного з подружжя, кількалітнє зникнення безвісти, хвороба, про яку не було повідомлено одним із подружжя і яка перешкоджає бути повноцінним сім’янином, перелюб (подружня зрада однією зі сторін). Сьогодні світ пропагує такий спосіб життя, коли розлучення є «нормою»: мовляв, чому я маю його чи її терпіти (не так подивився, не стільки заробляє, не така красива тощо). Але ж розвід — це страшний гріх, який несе прокляття і на наступні покоління. Ворог людського роду — сатана — дуже добре знає, що міцний дім — це фортеця, де людина набирається сили і може зробити багато хороших справ. Коли нас удома чекає любляча дружина чи коханий чоловік, то немає великого значення, наскільки важка чи неприємна робота була у вас сьогодні: ви потрапляєте додому і швидко набираєтесь нових сил. Насправді корені проблеми не в жінці чи чоловікові, а в демонах, які під’юджують нас до ненависті. І коли ми не пильнуємо свої думки, бажання, більше того — свідомо грішимо, то й дозволяємо цим духовним злодіям красти наших рідних і, як правило, не вистачає у нас любові та мудрості захистити своє найцінніше. Як у всім відомій казці про Снігову Королеву. Пригадуєте, хлопчикові Каю потрапляє шматок від дзеркала злого троля (у якому все було погане) в око й серце, і він стає злим, і кудись далеко забрала його Снігова Королева. А ось любов дівчинки Герди зуміла відшукати його, незважаючи на всі труднощі й небезпеки. Подібне буває й у житті, коли ми повинні боротися з життєвими хвилями, збуреними спокусами світу, щоб любов’ю Божою (яка «не нарікає, довготерпить, усе зносить», — наголошує апостол Павло у Першому посланні до коринфян) перемогти лукавого, який прагне знищити нашу сім’ю, вкрасти наших рідних. Маємо отримати свою нагороду: в цьому житті — любов дорогої людини, а у вічності — нетлінний вінець Небесного Отця.
