Тих, хто дожив до ста літ, ми вважаємо обранцями долі. А петербурзький лікар-реаніматолог Володимир Волков переконаний, що люди повинні жити 280 років...
Тих, хто дожив до ста літ, ми вважаємо обранцями долі. А петербурзький лікар-реаніматолог Володимир Волков переконаний, що люди повинні жити 280 років. Такий біоритм в них закладено. Володимир Волков завідує лабораторією біоритмічних досліджень Російського національного інституту здоров’я у Петербурзі, він — один із творців Всеросійського центру продовження людського життя. Що ж немало вчених-геронтологів тішили нас теоріями про безсмертя. Заманливо, звичайно, і хочеться вірити. Але ж безсмертних навколо себе ми не бачимо. Можливо, їх час ще не настав. І чому лікар говорить саме про 280 років? — Безсмертя цілком досяжне, — стверджує Володимир Волков. — Кожен із нас може прожити як мінімум 280 років — такий строк закладений природою. Чому саме стільки? 280 діб триває перший етап нашого життя, коли майбутній чоловічок росте в утробі матері. Цей період однаковий у всіх людей — чоловіків і жінок, росіян і американців, негрів і китайців. Отже і після народження нам всім природним біоритмом відміряно один і той же вік: 280 років. Довголіття, ясна річ, так просто не дається. Навіть до п’ятдесяти-шістдесяти літ не доживеш, якщо не берегтимеш здоров’я, проводитимеш експерименти над організмом пиятикою, курінням і об’їданням. Що ж пропонує Володимир Волков для того, щоб так різко продовжити земний вік? Все життя, вважає пітерський лікар, підпорядковане сонячному світлові, а всім порам року відповідають свої промені спектра. Волков називає зміну спектрального складу світла протягом року біологічним годинником Землі. Отже, вся справа в тому, щоб ми навчилися, мов квіти, будувати своє життя за біологічним годинником і чутливо слідували за ритмом Сонця. – А слідувати біоритму Сонця — не означає вставати з першими його променями і лягати спати при заході, — пояснює Володимир Волков. — Це означає давати світлу проникати в організм. Зробити це не так і складно: треба просто відрегулювати свій раціон і свої навантаження. Треба враховувати, що кожен продукт несе в собі особливий спектр, який змінюється від сезону до сезону, отже і дієта повинна бути різною — залежно від сезону. За Волковим, взимку панівними є голубі промені, навесні — фіолетові, влітку — червоні, восени — жовті. Виходячи з цього, і підбираються продукти в раціон. Якщо ж ми харчуємося і ведемо себе безсистемно, то випадаємо із природного ритму. Всі хвороби — саме реакція наших внутрішніх органів на цей десинхроз. – Людина, — переконує пітерський лікар, — така ж фотосинтезуюча система, як і рослина. Наш “корінь” — це травна система, а шкіра — це “листки”, тому “сонячний” раціон залежить не тільки від сезону, а й від кольору шкіри. В нашому організмі теж відбувається фотосинтез, але в результаті виходить не кисень, а гем – розовий дихальний пігмент, головна “деталь” гемоглобіну. Гем поставляє клітинам живильний кисень, але сам поступово окислюється і перетворюється у зелений пігмент — білівердин, який нагромаджується у печінці, селезінці, кістковому мозку. Волков називає білівердин “зеленим екраном смерті”, бо він одні промені пропускає, а інші — відбиває, а для життя потрібен весь спектр. Щоб знищити “екран смерті”, потрібні протони водню. Як їх дати організмові? Дуже просто: треба пити чисту воду, компоти, соки. Адже все життя людина ніби “висмоктує” воду із свого організму: у новонародженого її міститься аж 86,8 відсотка від ваги тіла, а у 80-річного старика — лиш неповних 50 відсотків. Чим старша людина, тим більш дефіцитними, отже, стають протони водню. Але справа не тільки в тому, щоб пити багато рідини. Треба жити за біологічним годинником — тоді фотосинтез йтиме нормально, і дефіцит протонів водню не виникатиме. Ось яку дієту пропонує Волков для довгожителів залежно від пори року. Для зими і зимово-весняного міжсезоння (а це, за його теорією, триває від 15 листопада до 15 лютого) він рекомендує гіркі та кислі продукти: квашені овочі, мочені яблука, цибулю, часник, різні сорти перцю, редьку, буряки, моркву, кріп, петрушку, різні борщі. Тваринних білків (м’яса, риби, сиру) достатньо 80—100 грамів на добу. Взимку також корисні всі овочі та фрукти зеленого кольору, насамперед зелена цибуля. Особливо потрібні в цей період сині пігменти крові, гемоціаніни, які містять мідь. Джерела їх — це креветки, краби, кальмари, печінка, огірки, кабачки, гриби. Взимку треба вживати побільше рідини — до двох з половиною літрів. Пийте кефір і кисле молоко. Корисний відвар і настій шипшини (тут багато аскорбінової кислоти і заліза, потрібних для синтезу гема), будь-які компоти червоного кольору і кислих на смак — із смородини, клюкви, вишні. Навесні і в період весняно-літнього міжсезоння (15 лютого — 15 травня) харчі теж повинні бути кисло-гіркими: різні квашення і кисле молоко, хрін, редька, гірчиця. Корисні овочі, фрукти, горіхи, найкраще фіолетового кольору — буряки, фіолетова цибуля, редиска. Їжте гречану кашу, печінку тріски (джерело вітаміну Д), риб’ячий жир, пісні супи і борщі. Одне слово, якщо ви дотримуєтесь великого православного посту, ви якраз виконуєте програму весняного фотосинтезу. Води треба вживати менше — до півтора літра на добу. Смак літа ( 15 травня — 15 серпня), так би мовити, — кисло-солодко-гіркий. Продукти краще всього вживати червоні, оранжеві, сині — малину, полуниці, яблука, апельсини, сливи, солодкий перець. Рекомендується більше тваринних білків — 150—200 грамів м’яса, печінки, сиру в день. Варто добавляти до блюд перець і гірчицю. А головні “шкідники” в цей час — вуглеводи (хліб, солодощі, макарони) і надлишок води. Рідини варто пити не більше літра на добу — кефір, відвар шипшини, соки, найкраще — вишневий, томатний, а також мінералку. Восени (15 серпня — 15 листопада) знов харчі гірко-кислі і в основному рослинні: яблука, ягоди, солодкий перець, огірки, помідори, цитрусові, баклажани, морква, зелений горошок, кабачки, гриби, капуста, ну і, звичайно, — петрушка, кріп, редька, цибуля, хрін. Рідини слід вживати теж порівняно небагато — півтора літра на добу. Рекомендується майже повністю виключити тваринні білки хоча б на місяць. Як бачимо, Волков пропонує в якості головного рецепта довголіття рослинну дієту. У цьому він не оригінальний — такий же рецепт здоров’я рекомендує багато поборників здорового способу життя. Правда, пітерський лікар має певні варіації залежно від пори року. Але, чого гріха таїти, нам важко зробити насилля над собою, над своїми звичками, щоб змусити себе жувати тільки овочі і фрукти. Хочеться чогось смачненького і ситненького. Проте заради довголіття, отих заманливих 280 років, напевно, варто піти на жертви. А ось щодо режиму дня, фізичних навантажень система Волкова загальнодоступна і щадна. Це вам не жорстка і виснажлива система Амосова. Волков зиму розглядає взагалі як період сну, відпочинку і спокою. Він вважає, що потрібно проводити в постелі всю темну пору доби. Бо саме вночі, на його думку, відбувається “ремонт” ДНК, отож, за зиму маємо полатати всі клітини. А навесні пітерський лікар “приписує” високу фізичну активність, але не надмірну: рекомендується добиратись на роботу пішки, бігати, відвідувати спортзал. І більше перебувати на повітрі, загоряти. Висока фізична активність має зберігатись і восени. А чим ближче до зими, тим спокійнішим повинен ставати режим і ритм життя. Коли Волкова запитали, чим він може підтвердити правильність своєї теорії і методики, він послався на приклад легендарних у минулому фігуристів — Людмилу Білоусову та Олега Протопопова. Вони у сімдесятирічному віці й справді виглядають чудово — п’ятдесят їм дають, не більше. І, головне, мабуть, не вигляд — вони й зараз продовжують професійно займатися фігурним катанням на льоду, щоденно тренуються і двічі на рік виступають на престижних льодових шоу в Америці. – Своєю формою ми завдячуємо тому, що живемо за системою петербурзького лікаря Володимира Волкова, — каже Протопопов. — Його книжку “Медицина безсмертя і 280 років земного життя” ми знаємо майже напам’ять. Петро ХМЕЛЯРСЬКИЙ.
